Для більшості львів’ян добре знайомою та улюбленою є затишна дільниця на верхньому Личакові – “професорська колонія”. Елітний сьогодні район, що постав на межі XIX-XX сторіч, вабить колоритом давнього передмістя, цікавою забудовою, спокоєм… Проте, мало хто з сучасників здогадується, що це не єдина міська дільниця де свого часу оселялась львівська інтелігенція…
На давній вулиці Длугоша (зараз – Кирила і Мефодія), що слугувала колись уявним кордоном між парафією костелу Святого Марка (знаходився на вулиці Кобилянської) і рештою міста, досі є скульптура Богородиці, в пам’ять про капличку, що віддавна знаходилась тут. 1909 року на її місці збудували сецесійну кам’яницю під № 27 за проектом Казимира Жечицького. У цьому будинку мешкали кілька професорів Львівського університету, тож його називали “старим домом професорів”…
Найвідомішим серед мешканців кам’яниці був професор і ректор Львівського університету Едвард Порембович (1862-1937), поет, перекладач із романських мов.
Кам’яниця поруч, під сучасним № 25 належала Юзефові Супінському (1804-1893). Він закінчив студії та починав працю у Варшавському університеті. Після поразки антиросійського польського повстання 1831 року Супінський емігрував до Франції, а 1844-го перебрався до Львова, де працював у банку – Земському кредитному товаристві.
Супінський є автором декількох наукових праць з економіки. Праця професора “Загальна думка фізіології всесвіту” вважається першою польською працею з соціології, хоча сам Супінський ніколи не вживав цього терміну.
Від 1914 по 1944 рік ця професорська кам’яниця була власністю родини Еугеніуша Ромера (1871-1954), професора Львівського університету, відомого польського географа і картографа. У 1916 році він видав “Географічно-статичний атлас Польщі”, до якого зараховував також українські, білоруські, литовські землі. Ромер брав участь в ролі експерта в мирних конференціях у Парижі (1919) та Ризі (1921), де визначались східні кордони Речі Посполитої…
Часто Еугеніуша Ромера називають “батьком польської геополітики”. Завдяки своїм особистим знайомствам у західному науковому світі, Ромеру вдалося переконати іноземних колег у потребі “польської присутності” на “східних кресах”. Це мало вплив і на тодішніх західних політиків, які надавали перевагу Польщі в суперечках за Львів, Вільнюс та інші українські, литовські чи білоруські землі. Еугеніуш Ромер затято обороняв “польську рацію”, навіть наперекір очевидним фактам, часто жертвуючи задля цього своїм авторитетом об’єктивного науковця. Польські географи під його керівництвом тоді “здобули перемогу” над експертами з делегацій ЗУНР та УНР…
Після 1944 року Ромер оселився в Кракові. Син Еугеніуша Ромера – Вітольд (1900-1967) став відомим науковцем у галузі фотографії. Йому належить відкриття фотографічної техніки – ізогелія. Вітольд Ромер працював у створеному його батьком видавництві “Атлас” у Львові, а також у Львівській політехніці. Після війни став професором Політехніки у Вроцлаві.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
http://pohlyad.com/ , https://pl.wikipedia.org/ , https://uk.wikipedia.org/
