На мальовничій Софіївці пролягла тиха вулиця Уласа Самчука, що однією стороною примикає до Стрийського парку. Вона ніби закручується гачечком, починаючись від вулиці Івана Франка (будинку польського консульства) та закінчуючись вище біля тієї ж вулиці Івана Франка.
Колись на цьому відрізку було дві вулиці, що вели до Головної брами Галицької крайової виставки, яка відбулася у 1894 році – Понятовського (нижня частина сучасної вулиці Самчука, яка отримала свою назву у 1885 р.) та Рацлавицька (верхня частина сучасної вулиці, названа так у 1895 р.).
Вхід на виставку був розташований на високому горбі, тож для зручності відвідувачів було вирішено провести сюди лінію електричного трамваю, яка пролягала від колишньої школи Святої Софії (сьогодні не існує, на її місці збудовано новий будинок польського консульства), сучасною вулицею Івана Франка, а потім вулицею Рацлавицькою. Після війни вхід на виставку перестав відігравати свою первинну роль і був занедбаний, а трамвайна колія – ліквідована.
За свою історію нижня частина вулиці пережила декілька перейменувань – епізодично 1941-го називалася Кобилянської, під час німецької окупації – Ґартенштрассе (Садова). А у 1946 році дві вулиці об’єднали та назвали на честь більшовицького воєначальника часів громадянської війни Олександра Пархоменка.
Свою сучасну назву – Уласа Самчука – вулиця отримала у 1992 році на честь українського письменника та публіциста.
Забудова вулиці здійснювалася з кінця ХІХ та у ХХ ст. за проектами архітекторів Міхала Фехтера, Карела Боубліка, Адольфа Вайсса, Мар’яна Нікодемовича, Вітольда Долинського, Наполеона Лущкевича, Якуба Рисяка, Альфреда Захаревича
Не будемо детально зупинятися на кожному будинку, зосередимось на цікавинках.
Адресу вул. У. Самчука, 1 займає Візовий відділ Генерального консульства Республіки Польща у Львові. Сам же будинок було збудовано у 1892 р. Тут мешкав художник Станіслав Качор Батовський.
Будинок № 2-4 – це подвійна кам’яниця, яка на наріжнику містить дату побудови – 1898 р. Її проектував Карел Боублік.
Симпатична вілла під № 5 належла ювеліру Яну Яжині, а збудували її у 1894р. за проектом Адольфа Вайса.
Вілла «Любич» під № 6 була збудована у 1896 році за проектом архітектора Емануеля Яримовича для землевласника та нафтопромисловця Едмунда Лозинського (на стіні герб власника «Доленґа»).
У 1950-х роках тут діяв дитячий садочок, а згодом приміщення використовували як корпус Львівської комерційної академії. Зараз будинок пропонують перетворити на готель. Про це йдеться у детальному плані облаштування території, обмеженої вулицями Уласа Самчука, Паркової та Івана Франка до межі Стрийського парку. У проекті пропонують пристосувати історичну будівлю на Уласа Самчука (пам’ятка архітектури, охоронний № 1369) до фунціонування готелю за рахунок реставрації та облаштування закритої тераси. На під’їзді до готелю планують створити паркінг на 6 паркомісць, а заїзд до готелю здійснюватимуть зі сторони вулиці Самчука.
Будинок під № 11 – колишня бурса для дівчат Феліції Боберської. Збудована у 1912 р. фірмою Едмонда Жиховича за проектом Тадеуша Адама Доленґа-Мостовича. Будівля цікава тим, що між двома світовими війнами тут зокрема мешкав мовознавець Єжи Курилович – один з найвідоміших лінгвістів ХХ століття.
Споруда під № 9 та сусідня будівля 1970-х років належить Львівському торговельно-економічному університету. На фасаді будинку № 9 встановлено меморіальні дошки героям, котрі колись навчалися в цьому університеті та загинули захищаючи територіальну цілісність України – Тарасу Брусу та Дмитру Кузьміну.
Адресу Уласа Самчука, 12 (на території Стрийського парку) займає будівля кінотеатру «Львів». Кінотеатр відкрили у 1960 році на вул. Для цього перебудували один із павільйонів Східних торгів, який був споруджений ще у 1921 році. Це був перший в Україні кінотеатр із обладнанням для демонстрації широкоформатних фільмів зі стереозвуком, у 1980-их роках його перебудували та переобладнали системою “Mono”.
Цікавим є будинок під № 13. Нетиповий він тому, що насправді зведений у 1960-х роках, але архітектор Ярослав Новаківський використав у проекті традиції львівського функціоналізму 1930-х років.
Вілла на вул.Уласа Самчука 28 від самого початку належить львівській родині музикантів Солтисів. Збудована 1897 року за проектом Наполеона Лущкевича Тут, зокрема, проживали композитори Мечислав Солтис та його син Адам Солтис. Восени 2000 року на фасаді уміщено меморіальну таблицю в пам’ять про композиторів. На фасаді будинку – меморіальна дошка на честь польських діячів Мечислава й Адама Солтисів.
Будинок під № 32 – вілла, що була збудована у 1897 р. за проектом Наполеона Лущкевича для директора Віденського спілкового банку Тадеуша Славіковського. У 1931 р. її перебудували і в ній розташувалося консульство Естонії. А зараз тут курія Львівської римо-католицької мирополії.
Ще один цікавий факт – у мурі, що оточував будинок Увєри (зараз Музей Івана Франка), з боку сучасної вулиці Уласа Самчука, був вмонтований один із перших телефонних автоматів у Львові.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східн іоколиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012
- Лемко І., Михайлик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів «Апріорі», 2009
- Горак Р. Дім на Софіївці. – Харків, Майдан, 2010
- http://tvoemisto.tv/
- У Львові дозволили перетворити старовинну віллу на вулиці Уласа Самчука в готель
