Багатолюдна, емоційна й надзвичайно тепла зустріч відбулася 7 травня 2017 року в приміщенні Львівського музею історії релігії із відомою українською поетесою, громадською діячкою, професоркою Вірою Вовк. Ініціатором заходу став Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою на чолі з Іриною Ключковською.
Віра Вовк презентувала на своїй Батьківщині збірку „Три поеми“, до якої увійшли твори „Земля іскриста“, „Гріх святости“, „Ластів’яче перо“. Це видання авторка присвятила своїм найближчим подругам-посестрам — українській художниці зі Швейцарії Зої Лісовській та, музикантці з Бразилії Терезії де Олівейрі.
— Дякую за можливість ще раз побути в моїй Україні, доторкнутися її, побачити незабутні мені місця і лиця, обійняти дорогих мені людей. Я вдячна за цей дар і за любов. Саме така глибока любов віддає молоде життя за свій край. Вона живить надією та оптимізмом мої покоління. Жиймо в любові, щоб усі наші думки і бажання світили і сяяли, тоді Україна воскресне! Я відчуваю себе щасливою, коли мені народжується добра книжка чи добра поезія. Це містичне спілкування з красою. Я хочу ділитися цим своїм щастям. Поетові найважливіше — творити. І він радіє, коли його творчість торкається душі, — такими думками поділилася поважна гостя.
Український письменник та перекладач із Польщі, професор університету ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні Тадей Карабович не зміг приїхати та написав зворушливий лист-привітання. В ньому він зокрема наголосив, що літературний феномен Віри Вовк у тому, що поетеса плекає в творчому дискурсі авторську картину світу, базуючи її на багатокультурності. Цей багатогранний та складний концепт бачимо як творчий процес. Її твори — це скарб серця. А філософія творчості єднається навколо української ідеї.
На зустрічі звучали твори Віри Вовк. Добірку поезії продекламували учасники Народного театру-студії „Хочу“ Народного дому „Просвіта“ Національного університету „Львівська політехніка“, яку доповнили музичні твори у виконанні струнного квартету (керівник Роман Кресленко) цього університету.
Спеціально до приїзду письменниці в Україну, польський письменник, який написав книгу „Доктор Селянський“ про батька поетеси Анджей Ходацький, виготовив і передав до Львова гебаневий реліквіар із землею з могили доктора Остапа Селянського та трьохсот тисяч невинних жертв, що загинули під час бомбардування Дрездена в ніч на 13 лютого 1945 року. Доктор Селянський, рятуючи під час нальоту життя людини на операційному столі, відмовився спуститися в бомбосховище і загинув, як герой. Згодом реліквіар встановлять у Соборі Святого Юра, з яким тісно переплітається доля родини Віри Вовк.
У переддень зустрічі Вірі Вовк вручили почесне звання Doctor Honoris Сausa Національного університету „Києво-Могилянська академія“.
Про десятилітню дружбу та тісну співпрацю з Міжнародними інститутом освіти. Культури та зв’язків із діаспорою пані Віри розповіла директор Ірина Ключковська, наголосивши:
— Не один народ хотів би мати поетку такої глибини. В цій поезії закодоване життя Віри Вовк, базоване на християнських цінностях. Вона пише: „Моя душа стане дзвоном старої бойківської дзвіниці, щоб голосити за мертвими і будити живих“. І справді, вона ціле своє життя будила мільйони українців, розсіяних по світах. Життєвим кредо нашої почесної гості є зберігати рідну культуру, рідне слово. Ці принципи мають стати фундаментальними для всіх нас.
Глибокий аналіз творчості Віри Вовк зробив відомий український поет-шістдесятник, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Ігор Калинець. Він наголосив і на значущості цієї зустрічі і для українців, і для поетеси:
— Нині ще одне повернення Віри Вовк на Батьківщину. Вона в своїх спогадах пише: найцінніше, що я забрала з України — її пахощі і прянощі. Він цупко всотався в пам’яті. Це був ніколи невтрачений запах євшан-зілля, віри й правіри, історії і звичаї, калейдоскоп рідних облич“. І це щось непояснимо сильніше, бо і вона знову тут.
Радістю від можливості спілкування поділилася й поетеса та видавець Мар’яна Савка та співак, учасник гурту „Пікардійська терція“ Ярослав Нудик.
— Велике щастя і радість бачити вас. У нашому житті є велика любов і велике щастя бути поруч із вами. Своїм життям, своєю долею ви зшиваєте розірвані клапті нашої ідентичності. Це надзвичайно важлива місія. Я щаслива, що ми хоч трошечки до цього дотичні, — зазначила Мар’яна Савка.
Довідка.
Віра Вовк (Селянська) — українська письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург, перекладач, популяризаторка української класики та сучасної літератури, автор витинанок. Народилася в Бориславі (1926). Закінчила студії ґерманістики, музикології і порівняльного літературознавства в Тюбінґені, Ріо-де-Жанейро (докторат), Нью-Йорку і Мюнхені. Викладала порівняльне літературознавство в Католицькому університеті Святої Урсули (Ріо-де-Жанейро), німецьку літературу в Державному Університеті (Ріо-де-Жанейро), поетику на філологічному факультеті в Кабо Фріо (Бразилія), а також порівняльне літературознавство в Колумбійському університеті (Нью-Йорк). Почесний професор кількох університетів світового рівня. Почесна громадянка міста Ріо-де-Жанейро. Літературні премії: ім. Івана Франка в Чікаґо (1957, 1982, 1985, 1989) і в Києві (1990); „Благовість“ (Київ, 2000); „Тріумф“ (Чернігів,2003); „Сад божественних пісень“ ім. Г.Сковороди (Луцьк,2005); Національна премія України ім. Тараса Шевченка (Київ,2008); премія ім. О.Гончара (Дніпропетровськ, 2008) та премія „Глодоський скарб“ (Київ, 2013). Учасниця Нью-Йоркської літературної групи. Виступала з літературними доповідями, лекціями на авторських вечорах у Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, Києві, Львові.
Наталія ПАВЛИШИН
