Вчора, 10 квітня 2020 року відійшов у вічність священнослужитель Княжого храму св. Миколая у Львові, військовий капелан протоієрей Андрій Дуда.
Про це повідомляє Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця міста Львова.
За час нетривалого земного життя (1976 р. н.) о. Андрій став зразком і прикладом відданого служіння Православній Церкві та своєму народові. Обдарований митець – співак, художник та декламатор поезії, усі свої дари спрямував на виховання й утвердження в суспільстві найголовніших, духовних, пріоритетів та уміння шанувати кожну хвилину земного життя: “Головні людські цінності – милосердя, любов, співстраждання… Минуле – це не те, що минуло. Минуле – це нереалізовані можливості, що ми реалізовуємо зараз і в такий спосіб вступаємо у зв’язок з минулим”. Саме відчуття спадкоємності та глибини правічної історії України, духовної єдності Церкви Небесної із земною стало основою його особистісного переживання Євхаристійного Таїнства, благодатність якого священик відчитував і проповідував у храмі, на фронті, в Університеті, школі та всюди, де міг бути почутий.
Вже у шкільні роки, за прикладом батька, о. Ярослава, Андрій обрав шлях священичого служіння, навіть думав про чернечий постриг. Згодом так склалося, що служба у Збройних Силах підкоригувала його життєві плани, а набутий досвід став актуальним з початком російської агресії на сході України. Коли брат Роман пішов служити добровольцем, о. Андрій 2015 р. разом з іншими ієреями Львівсько-Сокальської єпархії зголосився до Синодального управління з ініціативою нести духовну службу на фронті. Це був час становлення новітнього інституту капеланства у Збройних Силах України. Капеланське служіння о. Андрія у 80 бригаді десантно-штурмових військ було відзначене державною нагородою – орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
Важливу роль у життєвому становленні священика відігравало мистецтво.
“Я священик родом з “Дударика”, – жартома згадував він про роки навчання у співочій школі.
Завдяки художньому мистецтву о. Андрій пізнав сенс мистецького осмислення світу, почав опановувати здатність ловити миттєвість і через неї споглядати вічність.
Мистецтво як метод євангелізації він застосовував і в публічній проповіді поза храмом.
Серед втілених мистецьких проєктів о. Андрія – презентація сакральних пам’яток свого храму “Скарби княжої церкви св. Миколая у Львові” (2016-2017), спільний з народним художником України Мирославом Отковичем та директором Львівського будинку офіцерів полковником Віталієм Провозіним проєкт “Король Данило. Нащадки княжої слави” (2017-2018), проєкт фотолистівок спільно з керівником студії “Фотографії старого Львова” Романом Метельським (2019), фотовиставка “Фронтові друзі” (2019) та багато інших.
Окрасою Шевченківських зустрічей та вечорів, втім і цьогорічного у Львівській Опері, було декламування поезій, виконання яких було записане на диску. “Його” Шевченко не залишав байдужими слухачів, що дивувалися неймовірному талантові і пам’яті невтомного священика.
Кошти з реалізації під час численних презентаційних заходів компакт-диску “Мій Шевченко” незмінно скеровувалися на підтримку Української Армії. “Тарас Шевченко – це слово Бога для України, – наголошував о. Андрій в одному з виступів. – Адже на початку було Слово, і Слово було від Бога, і Слово було Бог. Кожен із нас приходить до Бога, у кожного свій шлях. Для мене – це шлях Євангелія і “Кобзар”.
Окремо слід згадати й парафіяльну ініціативу о. Андрія “Святий Миколай – Захисникам України” – спільно з волонтерами та військовими разом з допомогою він готував мистецьку колядкову програму, з якою відвідував бійців на фронті. На Великдень військові радісно зустрічали капелана, що їхав до них із писанками та ділився радістю Воскресіння Христового.
У час поширення пандемії, священик Княжого храму вів активну волонтерську діяльність, забезпечуючи антисептичними та захисними засобами львів’ян.
Зранку о. Андрій відслужив Божественну Літургію, наставляючи сповідників у покаянні. Парафіяни прийняли від нього дар Причастя, а наприкінці дня, на порозі Лазаревої суботи, Господь покликав його на Свою трапезу Небесну.
«Нехай же легким буде Твоє сходження, дорогий Співбрате, Отче-Наставнику, Капелане! Нехай зі святими спочине Твоя душа! Вічна пам’ять Тобі, невтомний служителю святителя Миколая!
Висловлюємо співчуття батькові, благочинному м. Львова митрофорному протоієрею Ярославові Дуді, усій родині та близьким», – йдеться у повідомленні.
Наталка СТУДНЯ
