У вікнах будинків відбивається небо, але не тільки через це, проходячи повз, варто підняти голову. Скульптори вкладали душу і фантазію у спорудження та оздоблення балконів. Часом останні дивують і захоплюють.
Балкон з жіночими скульптурами
Кам’яниця № 7 на Галицькій площі була споруджена в 1902 році. Тоді до Львова прийшла мода на сецесію, але архітектор чеського походження Карел Боублік спроектував будинок в історичному стилі з елементами маньєризму та бароко. Його фасади вдало доповнюють фронтон костелу Св. Андрія. Балкон прикрашений скульптурами оголених жінок.
При площі Галицькій № 7 до 1934 року перебувала кав’ярня «Центральна», в якій збирались на початку ХХ ст. поети «Молодої музи». Раніше на цьому місці стояла «Бойківська кам’яниця», де мешкали бойки, які привозили свої товари на Галицький базар. У цьому домі знаходили тимчасовий притулок вихідці з Бойківщини, які прибували до Львова на навчання. Зупинявся тут також Іван Франко.
Адреса: пл. Галицька, 7
Балкон закоханих
Будинок на площі Ринок, 31, оповитий легендами. Кам’яниця Мазанчівська, збудована у XVI столітті, є пам’яткою архітектури національного значення. За однією з легенд, польський король Владислав IV, прогулюючись містом, побачив на балконі цього будинку гарну дівчину і закохався. Чи відповіла вона взаємністю – історія замовчує. Але під балкон на площі Ринок, 31, і досі приходять закохані пари, аби освідчитись.
Адреса: пл. Ринок, 31
Балкон королівського палацу
Кам’яницю збудував для купця Костянтина Корнякта на місці колишніх двох італійський архітектор Петро Барбон. За тодішніми законами усі кам’яниці, розташовані на Площі Ринок, могли мати не більше трьох вікон по фасаду, це було так зване правило рівних можливостей, адже кожне вікно першого поверху могло використовуватись для облаштування майстерні, крамниці чи аптеки, а також для реклами. Навіть найбагатший громадянин Львова Костянтин Корнякт, будучи купцем, не міг порушити цього правила. І лише пізніше, за свої заслуги перед польськими королями, одержав дворянський титул і дозвіл збудувати собі палац зі шістьма вікнами. Балкон простягається на всю довжину будинку.
Адреса: пл. Ринок, 6
Балкон з кованою оградкою
Класичний бароковий палац XVIII століття з оригінальним скульптурним декором. Дві середньовічні кам’яниці на Площі Ринок, які належали князю Сапєзі, 1744 року були перебудовані в одну за проектом архітектора Бернарда Меретина, будівничого собору Святого Юра. 1760 року новий власник будівлі князь Станіслав Любомирський викупив суміжні будинки на вулиці Руській і Федорова і за проектом відомого архітектора Яна де Вітта, будівничого Домініканського собору, перетворив окремі будівлі на один великий палац. Будівельними, оздоблювальним та скульптурними роботами керували не менш відомі у Львові архітектор Мартин Урбанік і скульптор Себастіан Фесінгер. Балкони огороджені кованими ґратами, опираються на фігурні кронштейни.
Адреса: пл. Ринок, 10
Балкон з левами
Кам’яниця Якубшольцівська споруджена у другій половині XVI ст., належала Якубу Шольцу. Двір мав арки, над якими нависали балкони (кам’яні консолі втрачені у 2000 р. під час перебудови). У 1759-1766 рр. будинок належав українському граверу і друкареві І. Филиповичу, авторові перших українських екслібрисів. Зовнішній вцілілій балкон, ніби, підтримують знизу леви.
Адреса: пл. Ринок, 25
Балкон з химерними скульптурами
У сучасному вигляді цей будинок споруджено у 1778 – 1781 році. З початку XX століття дім належав «Народній торгівлі» – Українському крайовому споживчому союзу, заснованому у 1883 році. Цікаво, що на консолі балкону – обличчя людей, що визирають з левиних пащ.
Адреса: пл. Ринок, 36
Балкон вежі міської ратуші
Балкон старої будівлі вежі ратуші на висоті майже сорока метрів тримали вісім ренесансових левів. Відбудована наново вежа також має балкон. Правда, більшим попитом користується оглядовий майданчик на вежі. Туди щодня піднімаються туристи, аби оглянути Львів з висоти пташиного польоту.
Адреса: пл. Ринок, 1
Наталія Бойченко
Джерела: mandrivky.org.ua, archive.wz.lviv.ua
