Зазвичай будинки функціоналізму витримані в строгому тоні, без зайвого декору. Це здебільшого кам’яниці, які зводили вже в другу хвилю функціоналістичної забудови Львова(1934-1939рр.), як раз після закінчення періоду інфляції. Проте в першу хвилю зведення львівських «баухаузів» (1925-1928 рр.) архітектори ще дозволяли собі експерименти зі стилями та декораціями.
Такі будинки важко віднести до класики функціоналізму. Це був своєрідний пошук компромісу між сучасними тенденціями та архітектурою минулого. Через те, що такі будинки не мали чистоти форм, дослідники архітектури цих років називають їх протофункціоналізмом.
Проте вигляд будинків №34 і №36 в місцевості На Байках, тепер вулиця Київська, не вписується в жодні з цих часових чи архітектурних рамок. Зведенням цих кам’яниць займались архітектори Й.Тіш та М. Когут, що мали спільне архітектурне бюро.
Будинок № 34 побудований для Тіша і за його проектом. Він зведений у 1936 році, про що свідчить дата,виконана в римських цифрах, над вхідними дверима. Також на дверях збереглись ще рештки автентичного скління.
Цей будинок зовсім не схожий на типовий функціоналістичний. Хоч йому притаманні класичні риси цього стилю – ефектний центральний ризаліт, що підкреслює поворот вулиці і лоджії по обидва боки, проте бачимо більше, ніж зазвичай,декорування цеглою вхідного порталу і вікон, та головна несподіванка чекає нас в середині.
Вхідні сходи декоровані чорною керамічною плиткою, що переливається різними кольорами, щойно на неї потрапляють сонячні промені. По обидва боки сходів між плиткою розташовані два керамічні рельєфи: білий – зображує динамічну фігуру чоловіка, а червоний – статичну постать жінки.
Цією ж плиткою та золотими фризами декорований плафон, а вірніше, те, що від нього зараз залишилось…
Таке розкішне поліхромне декорування, власне, є нетиповим для кам’яниць функціоналізму.
На кожному поверсі цього будинку – по дві трикімнатні квартири і одна двокімнатна «кавалерка» без кухні, але з повноцінною вбиральнею.
Ще один оригінальний будинок № 36. Архітектор Когут почав споруджувати його у 1930 році. Цікавим є те, що архітектор трохи обманув міську владу. Адже на кресленнях існують лише 4 поверхи, а по факту на будинку виріс –ще 5-ий,мансардний.
За цю витівку авторам довелось заплатити чималий штраф через недотримання затверджених креслень. Адже тим самим Когут порушив тодішнє будівельне законодавство. Архітектор мусів написати купу пояснень – чому на його погляд так буде гарніше та гармонійніше з розрахунку на поворот вулиці.
Мирослава ЛЯХОВИЧ
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII-XXI ст. Розділ Розділ VІІ. Архітектура міжвоєнного двадцятиліття (1919-1939), упорядник і науковий редакторЮ. О. Бірюльов.
- ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ФУНКЦІОНАЛІЗМУ, І.В. Якубовський, Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра архітектурного проектування.
