Учитель Богдана Хмельницького, який рятував від свого учня Львів

Коли у 1648 році під мурами Львова перебували війська Богдана Хмельницького, представники міста вислали до гетьмана на переговори делегацію. Один з членів цієї команди мав дізнатись, чи дійсно сам Хмельницький є під Львовом, бо козацького ватажка “знає з лиця, як про се всюди оповідав”. Складно собі уявити, що жителі Львова, перебуваючи в оточенні вже якийсь час, не володіли інформацією про тих, хто їх штурмує. Але саме таким чином ці події передавав історик Львівського єзуїтського колегіуму, Матеуш Велевіч. Делегатом, який особисто знав Хмельницького і мав домовлятись з ним про безпеку міста, був Анджей Гонцель-Мокрський – колишній єзуїт та вчитель Богдана Хмельницького.

Про те, коли саме народився Анджей Гонцель-Мокрський і яким були його дитячі та юнацькі роки, відповісти складно. Навчався він у Каліші, а потім Кракові. До ордену єзуїтів вступив у Кракові і відбулося це в 1615 році. Мав багато знайомств та загалом провадив досить активне життя. У літописі Тшемешненського монастиря ордену регулярних каноніків було подано наступну характеристику цього діяча: “Князям був милий і самому Богданові Хмельницькому, якого колись учив у школах львівської колегії”. Гонцель-Мокрський викладав у 1620 – 1622 роках синтаксис і поетику у львівських єзуїтів, але чи саме тоді він познайомився з Хмельницьким – невідомо. Вже наступного навчального року єзуїт перебрався до Луцька, де викладав риторику. По тому був у єзуїтських навчальних закладах ряду польських міст.

Час від 1639 до 1642 Гонцель-Мокрський провів у Вільно. Викладав Святе Письмо та полеміку в місцевій єзуїтській академії, а також був проповідником одного з місцевих костелів. Ще через якийсь час переїхав до Тшемешна. На той час ще не було Болонського процесу, але таки існувала мобільність викладачів і студентів. Тому частим переїздам Гонцель-Мокрського з одного до іншого міста, дивуватись не варто. За нього можна хіба лише потішитись. Особливо в наших умовах, коли є імітація причетності до Болонського процесу та абсолютно відсутня мобільність та співпраця між вузами.

На момент переїзду до Тшемешна, Мокрський чомусь виходить з ордену єзуїтів та вступає до регулярних каноніків. Станом на 1646 рік він уже не був частинкою Товариства Ісуса. Натомість, швидше за все, був проповідником короля Речі Посполитої Владислава IV. Це також поширена практика владних осіб того часу – брати за проповідника саме представника з єзуїтського середовища. На підтвердження такої діяльності Мокрського є кілька свідчень й одне з них – лист Хмельницького. У листі гетьман говорить, що Гонцель-Мокрський “королеві….і сенаторам добре відомий”.

У 1648 році, яким ми починали цей матеріал, Анджей Гонцель-Мокрський саме був у Львові. Невідомо достеменно, чому в той момент доля його закинула до міста: приїхав у власних справах, або ж перебував зі спеціальним відрядженням, частиною чого і стала зустріч з Хмельницьким. Схоже на те, що більше рації саме в другому припущенні і колишній єзуїт виконував доручення новообраного короля Яна Казимира. Швидше за все, суть доручення полягала в тому, аби підштовхнути Хмельницького до дипломатичного вирішення проблеми та зупинити в такий спосіб війну.

В таборі Богдана Хмельницького впродовж 1648 року Анджей Гонцель-Мокрський був двічі. Першого разу передав лист від львівського магістрату. Хмельницький зустрів його суворо, але по ходу зустрічі змінив тон до більш привітного. З другим візитом пов’язана цікава байка, яку навіть сьогодні часто можна почути. Суть її в тому, ніби Хмельницький кинувся своєму колишньому наставнику в ноги і почав зі сльозами на очах просити вибачення за війну та хаос, які розпочав. Але це, так виглядає, тільки легенда. Хоча доля правди у ній може бути, але з частково зміщеними акцентами. В окремих джерелах трапляються згадки про те, що під час другого візиту, подібна сценка могла мати місце. Нібито в присутності послів Хмельницький не говорив зі своїм учителем, але коли інші дипломати розійшлись, гетьман кинувся йому в ноги і дякував за (!!!) науку.

Надалі колишні учитель та учень часто намагались використати один одного для досягнення окремих зі своїх цілей. Йдеться, головно, про питання війни і миру. Так, на прохання Хмельницького, Гонцель-Мокрський їздив до Варшави. Мав представити королю позицію та вимоги гетьмана. Але о. Анджей збирався в дорогу, на думку гетьмана, надто повільно і він був змушений написати до Львова (де саме перебував Мокрський) і просити його поквапитись. Дорогою до Варшави колишній єзуїт також заїжджав до Замостя, де вів перемовини з оточеними міщанами від імені Хмельницького. Лише після цього, у складі делегації з 40 чоловік від Хмельницького, прибув нарешті до пункту призначення. Передав королю суть справи, отримав відповідь і поїхав назад до Хмельницького, сподіваючись “змягчити ум” гетьмана.

Але побачити Хмельницького знову його учителю більше не судилось. Доки він був у Варшаві, гетьман відступив з-під Замостя і завернув свої війська назад. Гонцель-Мокрський, повертаючись з Варшави, зупинився на якийсь час у Львові. Там його і застала смерть. З одного боку, він був вже у досить похилому віці. З іншого, захворів під час останньої поїздки до Варшави. Помер він у францисканському монастирі Святого Хреста. Нібито там був похований.

Коли саме і де Анджей Гонцель-Мокрський навчав Хмельницького й коли вони вперше познайомились, сказати до кінця складно. Єзуїт практикувався у кількох колегіумах в різних містах Речі Посполитої – це стандартна для того часу модель. З джерел дізнаємось, ніби саме “під ним Хмельницький слухав поетики і риторики” і відбувалось це ніби саме у Львові. Чи так воно було насправді, стверджувати важко. Традиційно вважається, що освіту майбутній гетьман здобував у єзуїтів (називають колегіуми у Львові та Ярославі). Львів з-поміж них дійсно виглядає дуже імовірним варіантом, враховуючи той факт, що батько Богдана Хмельницького, Михайло, служив у Станіслава Жолкевського. Останній же був протектором єзуїтів та їх щедрим меценатом, фундатором багатьох проектів львівських представників Товариства Ісуса.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Кметь В. Гонцель-Мокрський Анджей // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – Т. 1. – С. 543 – 544.
2. Кметь В. Гонцель-Мокрський Анджей // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – Т. 1. – С. 365.
3. Крип’якевич І. Учитель Богдана Хмельницького (Андрій Гонцель Мокрський) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів: З друкарні Наукового товариства імені Шевченка, 1922. – Т. CXXXIII. – С. 27 – 38.