У Львові відзначили 100-річчя пластового куреня «Лісові Чорти»

У четвер, 29 вересня 2022 року, в Музеї визвольної боротьби України (вул. Лисенка, 23 а), з ініціативи Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка, кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського, Відділу «Музей визвольної боротьби України» Львівського історичного музею, Львівського обласного Будинку учителя відбулася наукова конференція «Українська тіловиховна традиція».

Захід було приурочено 100-річчю від заснування пластового куреня «Лісові чорти». Конференція зібрала науковців, краєзнавців та поціновувачів історії зі Львова, Самбора, Івано-Франківська. Зголосилися також учителі з фізичного виховання, історії України, Захисту України зі Львова та Львівської області. На конференції були присутні й студенти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Частина доповідачів та запрошених змогли приєднатися до виступів і дискусії он-лайн.

Нагадаємо, що пластовий курінь «Лісові Чорти» у Львові створено у липні 1922 року. Упродовж 1920–30-х років його члени брали активну участь у громадському житті Галичини. Це проявилося у проведенні мандрівок для молоді, організації стаціонарних та мандрівних таборів, впорядкуванні могил Українських січових стрільців, вояків Галицької армії, постановці театральних вистав, різного роду святкувань тощо. Серед членів куреня були такі відомі діячі як Богдан Гаврилишин, Богдан Кравців, Роман Мармаш, Степан Охримович, Михайло Пежанський, Григорій та Петро П’ясецькі, Роман та Юрій Шухевичі, Степан Щуровський та інші. Сьогодні «Лісові Чорти» мають осередки в Україні, країнах Європи, США, Аргентині, Австралії. 19 членів цього структурного пластового підрозділу боронять Україну в лавах ЗСУ.

Програма конференції складалася з двох частин. У першій пролунали вітальні слова від доктора історичних наук, професора, директора Львівського історичного музею Романа Чмелика; завідувача відділу «Музей визвольної боротьби України» ЛІМ Тараса Кузя; завідувачки музейного відділу ЛОБУ Віри Романчак; доктора історичних наук, доцента кафедри олімпійської освіти ЛДУФК імені Івана Боберського, старшого наукового співробітника відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, голови Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського НТШ Андрія Сови.

Далі відбулася презентація другого випуску наукового збірника «Українська тіловиховна традиція», який побачив світ у червні цього року. Після цього з доповідями та повідомленнями виступили:

• пластун-сеньйор, член пластового куреня «Лісові чорти» Василь Венгерак (тема доповіді: «Структура пластового куреня “Лісові чорти”»),
• заступник голови Головної Пластової Булави, координатор платформи 100 кроків Андрій Ребрик («Відродження куреня “Лісові чорти” в таборах Ді-Пі в світлі архівних документів»),
• координатор Музею-архіву Пластового руху у Львові Ольга Свідзинська («Доля членів куреня “Лісові чорти” під радянською окупацією (1944–1991 рр.)»),
• завідувач сектору історико-меморіального музею Євгена Коновальця у Зашкові Ігор Селецький («Зашківці в історії пластового руху»),

• пластун-сеньйор довір’я, член пластового куреня «Лісові чорти» Богдан Генега («Історія відновлення діяльності куреня “Лісові чорти” у контексті відродження Пласту в незалежній Україні»),
• Ольга Свідзинська подала тези доповіді директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник “Тустань”» Андрія Котлярчука («Перший прапор “Лісових чортів”: збереження і віднайдення»),
• реставратор Львівського історичного музею Алла Гриньків («Реставрація прапора пластового куреня “Лісові чорти”»),

• модератор конференції Андрій Сова («Сфрагістичні пам’ятки пластового куреня “Лісові чорти” (1922–1930)»),

• кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та докторант Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Петро Гаврилишин («Богдан Гаврилишин – вихованець пластового куреня “Лісові чорти”»),
• головний редактор журналу «Пластовий шлях» Юрій Леськів («Курінь “Лісові чорти” на сторінках журналу “Пластовий шлях”»),
• голова пластової пошти станиці Чортків, пластун-сеньйор праці, вояк ЗСУ Анатолій Петльований («Філокартія та філателія в часі російсько-української війни (на прикладі роботи пластової пошти станиці Чортків)»),
• завідувачі відділів ЛІМ Петро Слободян і Тарас Кузь («Формування музейного образу куреня “Лісові чорти”: на прикладі пластової виставки “В пожежах всесвітніх…”»).

У другій частині конференції присутні мали змогу ознайомитися з виставкою «В пожежах всесвітніх…», підготовленою до 110-ліття Пласту та 100-ліття куреня «Лісові чорти». Тематичні екскурсії для всіх бажаючих провели Світлана Кочергіна і Тарас Кузь. На завершення заходу було підведено підсумки наукової конференції, накреслено напрямки подальших досліджень.

Серед майбутніх проектів – праця про життєвий шлях четвертого засновника Пласту Степана Гайдучка (1890–1976); видання третього випуску «Українська тіловиховна традиція», присвяченого 150-річчю від створення Наукового товариства імені Шевченка та 150-річчю від народження основоположника українського тіловиховання Івана Боберського.

Андрій СОВА
історик