21 липня 2016 року переповнений зал Кінопалацу “Коперник” (вул. Коперника, 9) гаряче вітав усіх причетних до видання книжки “Українська дивізія “Галичина” (Львівщина): історія, спогади, світлини”. Кілька років тривала праця над створенням цієї фундаментальної праці (понад 800 сторінок), присвяченої історії формування та бойового шляху дивізії “Галичина” – українського військового підрозділу у складі німецької армії періоду другої світової війни та організаційній діяльності його комбатантських об’єднань у повоєнний час.
Як зазначають упорядники книжки “основу збірника складають наукові дослідження окремих аспектів життя дивізійників, підсилені блоком спогадів безпосередньо його учасників. Особливу його складову становить близько двох тисяч біографічних довідок уродженців Львівщини, які впродовж 1943-1945 рр. воювали у складі дивізії “Галичина”, загинули або пройшли увесь її тернистий шлях”.
Видання багате унікальними фотографіями, документами (чимало з фондів Львівського історичного музею), має солідний науково-довідковий апарат.
Під час презентації творці збірника розповіли про історію його створення. Колишні дивізійники, члени родин, історики, представники громадськості висловили вдячність авторам книжки, відзначивши їх титанічну працю у створенні літопису дивізії СС”Галичина”.
Руслан КОШІВ
«…відзначивши їх титанічну працю у створенні літопису дивізії СС”Галичина».
Може пан Кошів не знає про те, що нацистська СС зі всіма своїми підрозділами (включно з так званими ваффен-СС) були визнані міжнародним Нюрнберзьким трибуналом злочинними організаціями? Якщо це йому видається дуже далеким, то нехай відкриє Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Враховуючи, що СС була одним зі символів нацизму стає цікавим, чим займалось все це «поважне зібрання» у кінотеатрі?
Який ти історик? Ти просто брехун і невіглас! Трибунал визнав злочинним тільки належність до членів СС. В дивізії “Галичина” таких було не дуже багато і були це виключно німці. Не німець- не міг бути членом СС, навіть коли він і служив в одному з підрозділів СС. http://maidan.org.ua/arch/hist/1205850022.html
Ніколи не спадало на думку самому ознайомитись з документами, а не слухати чиїсь байки (у даному випадку журналіста К. Залесського, відомого своїми популярними, але дещо “прифарбованими” публікаціями)? Спробуй, Васильку, згодиться.
Не городіть єрунду “історик”. Ніхто дивізію не засуджував, вона була визнана воюючою стороною, яка не брала участь у нацистських злочинах. Нижче даю посилання на статтю (російське джерело, до речі, яке досить правдиво це викладає). Хоча розумію, що на ваш світогляд, вихований на догмах совєцької історії, це навряд чи вплине.
http://historylib.org/historybooks/Vladimir-Syadro_50-znamenitykh-zagadok-istorii-Ukrainy/44
Погоджуюсь, що цю дивізію ніхто ніде не засуджував. Але я цього і не стверджував. У матеріалах Нюрнбергського трибуналу сказано, що злочинними визнані СС, СД та Гестапо та ВСІ створені ними формування. Щоб не читати «совєтської пропаганди», знайдіть видання матеріалів цього трибуналу, видане у Великій Британії у 1947-1948 роках. Воно має бути у бібліотеці ім. Стефаника. Там все це є (здається, в останньому томі).
А твердження, що одна дивізія (чиєю б вона не була), що брала участь у Другій світовій війні, визнана воюючою стороною, прибережіть для більш наївної аудиторії, яка черпає інформацію виключно з різних компілятивних статейок. У цій війні сторонами конфлікту були держави, а не дивізії, роти чи взводи. Визнати СС-Галичину стороною конфлікту могли тільки учасники подібних зібрань. Самі для себе. Але не більше цього.
Ми прекрасно знаємо, чому вони були СС. Головна суть у тому, ні на Нюренберзі, ні у післявоєнний період в Німеччині, Австралії чи Канаді члени дивізії не були засуджені і не визнані винними у злочинах 3 Рейху. І усі байки, які розповсюджуються про дивізію – москальсько-єврейсько-польські міфи, які, незважаючи на титанічні зусилля, так і не стали рельністю. Подібні видання – чудова ілюстрація одного з етапів боротьби українського народу за свою державність. Те, що це робилось в чужих мундирах, ні про що не свідчить – таке в історії було не раз, коли українці ставали на бік одних, щоб боротись з іншими. А звинувачувати дивізійників можуть лише ті, хто не хоче розуміти трагізм, невизначеність і неоднозначність ситуації тих часів, коли не було готових відповідей, яким чином можна було наблизити нашу незалежність. Принаймні дивізійники, які воювали в складі німецьких окупантів мали надію на створення у майбутньому української держави. А чи мали таку надію українці, які воювали на стороні іншого окупанта? Чи їх варто також засудити за вашою логікою?
Ви підміняєте поняття. На процесі були засуджені члени гітлерівської верхівки та створені ними організації за злочини проти людства. Дійсно, ніхто там не розглядав окремих справ рядових членів СС-івських формувань (у тому числі, і з «СС-Галичини»). Але вироків цього трибуналу, де СРСР був лише однією зі сторін, також ніхто не відміняв і не збирається цього робити. Тому й заходи, подібні цим зібранням, виглядають, м’яко кажучи, дивними. Ви можете, наприклад, уявити собі проведення подібних зборів ветеранів дивізії «СС-Тотенкопф» у Німеччині?
Не менш цікавим виглядає й дивовижне перетворення через десятки років після завершення війни дивізії «СС-Галичина» у «Першу українську дивізію», або «Украінську дивізію «Галичина» (очевидно, у кого як фантазія працює). Таке собі сором’язливе галицьке кокетування.