Унікальну підбірку риботицьких ікон представили 28 серпня у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Експозицію „Ікони риботицьких майстрів“ (1670-ті –1750-ті рр.) відбувається вперше в Україні. Виставка триватиме до 14 жовтня 2018 р.
Виставка повністю сформована зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та приватних колекцій. На експозиції представлено 107 сакральних пам’яток. 10 із них – позичені з приватних колекцій.
Виставка присвячена творчості осередку майстрів церковного мистецтва, який діяв у містечку Риботичі недалеко від Перемишля – на етнографічних українських землях Надсяння (тепер — Польща). Загалом ці іконі відомі за межами нашої країни. Деякі й досі є окрасою та сакральним скарбом у діючих храмах. Чимало ікон риботицьких майстрів є в постійних експозиціях музеїв Польщі.
Як наголосила старший науковий працівник музею, кандидат мистецтвознавства, координатор виставки Роксолана Косів, українська спадщина риботицьких ікон менше вціліла. У Національному музеї є найбільша їх збірка в Україні. Хоча, на жаль, немає повного комплексу ікон риботицьких майстрів із однієї церкви.
Ще однією трудністю є ідентифікувати авторство риботицьких ікон. Бо майже на усіх нема авторського підпису.
Як каже дослідниця, риботицький осередок не виник випадково. Він знаходився поблизу монастирів, які діяли ще з княжого часу. Це середовище створило сприятливий клімат для розвитку риботицького осередку. При створенні ікон майстри опиралися на давні теми образів святих, які йшли ще з традицій іконопису ХVІ ст.
До створення такої великої виставки значною мірою доклалися художники-реставратори майстерні темперного малярства науково-дослідного реставраційного відділу музею. Саме завдяки їм можна побачити глибину кольору та цілісність ікон.
Організатори сподіваються, що ця експозиція приверне увагу до великого пласту нашої історії, зокрема до феномену риботицьких майстрів-іконописців, які заклали початки того напрямку народного ікономалярства.
Декоративність, світлий колорит, побудований на зіставленні кількох барв, сріблення, а також обрамлення з плоскою й ажурною різьбою, розмальоване у насичені кольори, посріблене й тоноване під золото – це те, що яскраво характеризує стиль риботицьких ікон. Дли них також характерний пейзаж із білою триверхою церквою з червоними куполами, що, як вважається, відтворює краєвид із річкою Вігор, притокою Сяну, яка протікає через Риботичі.
Наталія ПАВЛИШИН
Світлини: Євгена Кравса
Довідка:
Риботицькі майстри були активними у 1670-ті –1750-ті рр., працюючи над оздобленням не тільки навколишніх церков, а й доволі віддалених від Риботич храмів на Лемківщині, Західній Бойківщині, Любачівщині, Закарпатті. Насьогодні територія, звідки загалом походять твори риботицьких майстрів належить до складу чотирьох держав: України, Польщі, Словаччини та Угорщини. Географія походження творів, представлених на виставці охоплює Бойківщину, Надсяння та Лемківщину. Більшість ікон експонуються вперше.
Риботицькі майстри мали велику популярність серед місцевого населення і виразну упізнавану манеру малярства. В документах описів церков XVIII ст. Перемиської єпархії знаходимо часті згадки про ікони «риботицької роботи». Ці майстри мали улюблені теми та образи, які вони представляли на своїх іконах. Унікальними в українському мистецтві є ікони Різдва Христового з історією дитинства, які відомі лише за творами риботицьких майстрів.
Виставка має на меті показати у чому полягає особливість ікон риботицьких майстрів, чому їхні твори були такими популярними, виявити як розвивалася діяльність осередку та розказати про українську історію Риботич.
