У селі Черепин на Львівщині продовжують реставрацію Церкви Стрітення Господнього, початок будівництва якої датують 1757 роком. Йдеться про облаштування зовнішнього водовідведення, системи блискавкозахисту, заміну дубових підвалин, перестилання підлоги, а також благоустрій території.
Наразі фахівці проводять коригування проектно-кошторисної документації.
«Торік на цю пам‘ятку архітектури національного значення виділили майже 300 тисяч гривень, цього року у листопаді Львівська обласна рада погодила фінансування на ще 250 тисяч поза обласною програмою, з бюджету області. І 100 тисяч гривень – співфінансування з місцевого бюджету, яке надає Пустомитівська райрада», – зазначає директорка департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Олена Василько, яка вчора разом з підрядником та фахівцями департаменту оглянула об’єкт.
Генеральний проектувальник робіт у Черепині – ДП «Укрзахідпроектреставрація», головним архітектором проєкту є Остап Василина. Роботи виконує ТзОВ «Сомиг ЛТД».
Пандемія внесла свої корективи і в обласну програму збереження культурної спадщини. Багато об’єктів, які планували зробити цьогоріч, не отримали грошей: обласна рада перерозподілила кошти, адже є галузі, як медицина чи освіта, які потребували термінової підтримки, і місцеві бюджети не завжди могли дофінансувати роботи.
«Наступного року стартує президентська програма «Велике будівництво в культурі», до якої ми подали понад 20 архітектурних пам‘яток нашої області. Це вперше за 11 років держава профінансує реставрацію пам‘яток. До того ми мусили обходитися коштами обласного бюджету. Для більше, ніж вісім тисяч пам‘яток – це дріб’язок. Маємо надію, що наступного року і область, і місцеві бюджети зможуть більше уваги і грошей приділити спадщині», – зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Холод.
Довідково. Перша згадка про церкву в Черепині датується 1741 роком. 1757 року монастир Божого тіла отців домініканів та львівські майстри-теслі брати Яцек та Антон Дроздовичі уклали контракт на будівництво нової церкви Стрітення Господнього.
У 1852 році до Черепині, після висвячення, був скерований о. Михайло Коновалець. Один з його внуків – Євген Коновалець – став відомим в українській історії творцем ОУН. Вона, традиційно, має три зруби, три верхи, розміром 13,9 м х 7,9 м, а по периметру широке піддашшя.
Стіни під ним складаються з відкритого старого зрубу. Стіни бабинця та вівтаря мають зрізані кути. До вівтаря з півночі прибудована ризниця. У південній стіні є бічні двері. Дзвіниця походить з 1754 року і має розмір 3,3 м х 3,3 м. У ній висить дзвін з 1690 року.
Наталка РАДИКОВА
