Львівські каварні були місцем куди поважні львів’яни та львів’янки приходили почитати газету. Ми, разом з нашим незмінним партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, не будемо порушувати традицію і теж почитаємо газети, саме ті котрі читали колись наші дідусі і бабусі.
В газеті “Діло” від 23 вересня 1928 року знаходимо цікавий допис про скандальне закриття “Пекелка” – однієї з відомих львівських каварень. Для збереження атмосферності, публікуємо допис без стилістичних змін та орфографічних правок.
Треба було аж міністра… Поліція зачинила нічний льокаль “Пекелко” у підземеллі під каварнею „Метрополь”. У цьому кабаретику йшла віддавна “широка забава” з бійками, шо кінчались не безкровно. Цими днями трапилось так, що поруч, у „Краківськім готелі” мешкав міністр Складковський. У ночі збудили його крики гостей з “Пекелка” і револьверові стріли. На його доручення перевели слідство, яке ствердило відомі факти.
З 1848 р. у кам’яниці на Краківській, 8 знаходилась кав’ярня Юзефа Добровольського, котра користувалась заслуженою популярною серед пристойної львівської публіки. Після опівдня сюди до неї приходили любителі почитати свіжі газети в «бібліотечній тиші» і навіть шепіт викликав у всіх здивування. Але з часом рівень кав’ярні почав «сходити на пси». В кінці століття львів’яни прозвали кав’ярню «Пекелком». Як писав львівський історик Ф. Яворський, «Пекелко» стало мордівнею, маглем на ребра і кості своїх клієнтів, своєрідною консерваторією для захриплих пияцьких співів, котрі вражали не раз спокійних перехожих. А що кнайпа працювала цілодобово, то вечорами пристойна львівська публіка старалась обходити це пекельне місце по іншій стороні вулиці.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерело:
- Треба було аж міністра… // Діло. – 1928. – Ч. 213 ( 23 вересня ) – С. 4.
