Сьогодні пропонуємо вашій увазі статтю “Брюховичі…” про міжвоєнну стратегію Брюхович в напрямку розвитку курортів, яку опублікував у другому числі місячника “Новини Брюхович та список відпочиваючих” за 1932 рік акушер-гінеколог доктор Ян Кілар. Статтю ми переклали і зробили її мовну адаптацію.
“Щодо “посвідчення особи” – отож, ми (брюхівчани) не аби хто – бо ж в 1444 році Король Владислав Варненчик на прохання радників та львівських міщан дозволив “викорчувати частину королівських земель поза межами міських теренів і заснувати поселення Брюховичі над однойменною річкою».
В подальшому, завдяки привілею Олександра в 1503 році, заселився в Брюховичах Марцін Ханель – міський радник та спадкоємець Великих і Малих Голосок. А вже через сто років опісля, інвентаризація міського надбання згадує в переліку окрім фермерів, шляхти і двору, ще і – став, сім млинів та папірню.
Ці вищенаведені згадки говорять про Брюховичі як поселення. А як щодо Брюхович – курорту? Поняття Брюховичі-курорт є значно молодшим, адже з’явилось лише близько 50-ти років тому (приблизно з 1882), а його створення та розвиток тісно пов’язані з початком будівництва залізничної колії Львів-Белжець.
Стрімкий розвиток Брюхович припинився через війну, яка, окрім усього, відзначилась ще й значним руйнуванням селища.
Про природні властивості Брюхович ані говорити, ані їх припідносити чи нахвалювати непотрібно. Вони занадто добре відомі десяткам тисяч відпочиваючим та львівським екскурсійникам.
Однак властивостям, якими природа так щедро наділила цей курорт – необхідно надати форми, потрібно взяти в певні рамки так, аби їх споживання водночас було і приємним, і корисним.
Є багато справ, які, у зв’язку з вищенаведеним, можна і варто робити. Та сьогодні варто звернути Вашу увагу лише на одну, найважливішу, на наш погляд, і, як для розвитку курорту – найістотнішу. Це проблема формального визнання Брюхович курортом.
Місцевість, яка зважаючи на природні умови, в дійсності є типовим курортом, на папері, лише – така собі звичайніська міська гміна з усіма похідними з цього плюсами і мінусами: – з малим бюджетом, який не в змозі виконати навіть найпримітивніші завдання та потреби; – з обмеженими в усіх відношеннях адміністративно-господарськими можливостями.
Правду кажучи, питання не є простим, адже курортна зона мала б бути відповідним чином згрупованою, тобто з сусідніх гмін – Рясни Польської, Бірок Янівських і Бірок Домініканських, мали би бути виключені ті частини, які і так де-факто станом на сьогодні є складовими курорту та включені до адміністративної гміни Брюховичі. З цього приводу вже понад шість років тому (1926) були скеровані до Влади відповідні подання разом з картами і необхідними додатками, але прийнятого рішення досі немає.
Визнання певної території курортом, дає величезні переваги як з адміністративної точки зору, так і з господарської, адже створює основи чіткого функціонування Органу управління та всіляких фінансових можливостей.
Враховуючи усі вищевказані фактори, як службовці, так і громадськість, рівноцінно, повинні цю справу поставити собі першочерговим завданням. Без сумніву, при попаданні усіх наших зусиль в напрямку вирішення цього питання – мета буде досягнута, і вже наступним кроком ми зможемо творити новий етап в житті курорту”.
Акушер-гінеколог доктор Ян Кілар мав свою медичну практику у Львові на вулиці Леона Сапєхи, 89. Більше про нього ніякої інформації знайти не вдалося.
Юлія ЛАЦИК
