Початок XX сторіччя ознаменувався всебічним бурхливим розвитком Галичини та, безпосередньо, Львова. Зокрема – це час інтенсивного розвитку львівського спорту, який з тих пір, стає справді масовим захопленням городян… У цей час з’являються пристосовані для проведення різноманітних змагань спеціально запроектовані споруди. Серед них унікальна будівля Скетінг-рінку (Палацу спорту) на вулиці Зеленій, 59, що сьогодні перебуває під загрозою зникнення…
Грандіозний для того часу проект постав завдяки співпраці архітекторів Юліана Пінкерфельда та Генрика Заремби між 1909-1910 роками на вулиці Зеленій, 59, художнє оформлення інтер’єру, який, нажаль, не зберігся, виконував відомий скульптор Зигмунт Курчинський та живописці Жегочинський, Белецький, Вінтеровський. Фасад будівлі було прикрашено скульптурою Курчинського “Кратос” (гр.-сила).
Приміщення, від початку заплановане для катання на роликових ковзанах, було створене із залізобетону з прозорим перекриттям зі сталі та скла. Цінність цієї споруди полягала в унікальному поєднанні функціональності спортивного приміщення із декоративно-монументальним оформленням його інтер’єрів. Найцікавіші з них – сталеві склепіння, які заповнювали вісім еліпсовидних вітражів із зображеннями популярних на початку минулого сторіччя спортивних змагань і танців у виконанні Жегочинського.
Шістнадцять велетенських панно роботи Вінтеровського, серія рельєфів на тему класичних та сучасних видів спорту Курчинського оздоблювали стіни палацу. Їх композиція та розміри було зумовлено архітектурним простором приміщення, розташовано відповідно конфігурації двохярусних балконів. Декор стін доповнював фриз із стилізованих квітів роботи Белецького, що служив свого роду обрамленням панно та рельєфів…
Над сценою де розміщувався оркестр флоральний стінопис Белецького займав цілу велику площу стіни. Балкони було пофарбовано у оливковий та бордовий кольори, що підкреслювало світлу і легку хроматичну гаму творів образотворчого мистецтва… Каток освітлювали різнокольорові прожектори…
На той час львівський Скетінг-рінк був одним із найбільших закладів такого типу в Австро-Угорщині. Однак згодом катання на роликах не прижилося у Львові…
1934 року колишній спортивний об’єкт пристосували для потреб промисловості. У будинку функціонував заклад парової вулканізації “Wulkogum”, згодом фірма з продажу автівок, Львівська спілка автомобілістів і палац спорту Львівської спілки автомобілістів…
У післявоєнний час будівлю використовували як звичайний гараж…
Сьогодні в історичній будівлі розміщений спортивний комплекс “Динамо” з двома тенісними кортами, залами атлетики та реабілітаційним центром… В останні роки ряд забудовників пропонує звести тут житловий комплекс, попередньо розібравши сторічний Палац спорту
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
Зниклий Львів , http://www.lvivcenter.org/ , Архітектура Львова. Час і стилі XIII – XXI сторіччя
