З нагоди Шевченкових роковин − 211 річниці від Дня народження − 10 березня в ЛНУ ім. І. Франка відбулася урочиста академія за участі адміністрації навчального закладу вищої освіти, науково-педагогічних працівників та студентства.
На початку вони спільно виконали Шевченків «Заповіт» на музику Л. Ревуцького. Потім змістовну доповідь про роль Кобзаревого слова в нашій теперішній боротьбі проти московії виголосив Тарас Пастух, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка філологічного факультету. Він наголосив на основних акцентах творчої спадщини великого Поета, які вкотре повернули уяву присутніх в ті далекі часи московської неволі. Доповідач актуалізував поетичні рядки Кобзаря в контексті теперішніх безпекових викликів для України, особливу увагу присвятив поняттям «своє» і «чуже» в нашому протистоянні московським впливам. «Коли береш до рук «Кобзаря» і починаєш читати, то відчуваєш, як рядки віршів спалахують – авторськими прозріннями теперішнього і минулого, а також передбаченнями майбутнього, – і наш час підтверджує сказане… Це слово має колосальну енергетику, що зроджена авторською пристрасністю, любов’ю до того, що ознаменовує собою життя, і ненавистю до того, що втілює в собі смерть. І ця енергія передається тобі, і тоді ти починаєш виразніше відчувати життя. Існує дивовижна магія в цих рядках – магія справжнього», – наголосив доповідач проф. Т. Пастух. З пресрелізу Франкового Університету виокремлю інші важливі акценти Тараса Васильовича: «Великий Пророк фіксував відсутність колективного усвідомлення серед своїх земляків. «На засадниче питання «Що ти такеє?», тобто «Хто ти, яка твоя суть, яке твоє призначення?» лунає відповідь: «Нехай скаже німець. Ми не знаєм». Оце незнання себе, невпевненість у собі, покладання на чужі авторитети є свідченням світоглядної незрілості колективного «я». Ця незрілість передається з покоління в покоління, від батьків до дітей». Так, у спалахах Шевченкових рядків простежується гостра критика світоглядних ілюзій українців, на противагу якій підносилося істинне самоусвідомлення, яке не дає іншим маніпулювати тобою», – наголосив доповідач. Ще багато цікавих аналітичних думок на основі Шевченківської спадщини він представив перед присутніми.
Потім вони насолоджувалися літературно-музичною композицією на пошану пам’яті Тараса Шевченка за участі низки мистецьких колективів (Народний дівочий хор «Ліра», керівниця – заслужена працівниця культури України Оксана Мельничук; народна чоловіча хорова капела «Прометей», керівник – Віталій Чмир; заслужена хорова капела України «Боян» ім. Євгена Вахняка, керівник – Василь Чучман
Поезію Тараса Шевченка декламували студенти факультету культури і мистецтв (до слова, це один із найчисельніших факультетів Франкового Університету з точки зору чисельності студентів: на денній і заочній формі навчання тут здобувають спеціальності з ділянок культури і мистецтва понад 500 студентів). На завершення урочистої академії прозвучала композиція «Реве та стогне Дніпр широкий» на музику А. Авдієвського у виконанні усіх учасників урочистої академії.
Вчитуймося в рядки пророчого слова Тараса Шевченка про природу московського ярма і неволі, особливо в контексті теперішніх подій можливого «умиротворення» на невигідних для нас умовах!
Ігор СКЛЕНАР
Світлини автора і Христини ДАЦИШИН
Джерело:
Пресреліз пресцентру ЛНУ ім. І. Франка. 10 березня 2025 р. URL: https://lnu.edu.ua/vidbulas-urochysta-akademiia-z-nahody-211-richnytsi-vid-dnia-narodzhennia-tarasa-shevchenka/?fbclid=IwY2xjawI8EmxleHRuA2FlbQIxMAABHQ5D-HYF-J1uf-xXRDm4TYJQPKORXOkjaat-ZGXxiIRvgtMI7imRyRt3Rg_aem_QsgEMF46eX9cQMMiuHcybQ
