Кількість лікувальних закладів у Львові сторіччя тому вражає навіть сучасників. Найцікавішим, мабуть, є той факт, що окрім звичних медичних закладів – лікарень та шпиталів, було чимало лічниць, санаторіїв, основною метою яких була профілактика захворювань, підтримка слабких здоров’ям …
Найвідомішими серед таких закладів були водолікувальний санаторій Кіселька на Підзамче, “Маріївка” в околиці Винник і, звісно ж лічниця доктора Солецького на Личакові.
Неймовірну, казкову будівлю, де сецесійні мотиви змішались із популярним тоді закопанським стилем, споруджено у 1906-1908 рр. для санаторію “Дім здоров’я” лікаря Казимира Солецького за нин. адресою вул. Личаківська, 107. Проект розробив молодий, талановитий архітектор ( відповідний факультет Політехніки він закінчив у 1904 р. ) Олександр Лушпинський. Будівельні роботи виконувала відома фірма Івана Левинського.
Характерна риса споруди – фасади : чільний, розвернутий в бік Личаківської, завершено гостроверхою вежею, де вгадуються мотиви гуцульських гражд ; головний фасад – від нин. вул. Рєпіна підкреслений виступаючим центральним ризалітом, завершеним причілковим дахом з характерними для закопанського стилю мотивом “сонечко” і різьбленими кронштейнами. Керамічні панно з сецесійними орнаментами доповнюють оздобу будівлі …
Дім Здоров’я доктора Казімєжа Солецького, як більшість подібних установ, був закладом приватним. Тут у всьому відчувалась дбайлива рука господаря. Передусім споруда, збудована та обладнана із врахуванням всіх найновіших вимог гігієни, зручності та комфорту.
Тут було центральне опалення, електричне освітлення та ліфти, власна телефонна мережа, каплиця, власний парк із зимовим садом, бібліотека, читальня … Гадаю говорити про першокласне лікувальне устаткування потреби немає …
Для обслуговування хворих тут були сучасні операційні, зал для пологів, рентгенівський апарат, діатермія і т.д. Хворих приймали на постійне перебування та лікування із індивідуальною дієтою …
Звісно ціна за комфорт та послуги була чималою. Свідченням цього є преса тих часів : ” Санаторій д-ра Солецького на вул. Личаківській вчора перейшов у власність Червоного Хреста… Метою Червоного Хреста є удоступнити цей санаторій у мирний час для людей середнього достатку, і таким чином у ньому будуть унормовані ціни. Громадськість, очевидно, зустріне цю новину з великим задоволенням і беззаперечно підтримає її так, як і лікарі, надто що внутрішній порядок у санаторії буде влаштовано так, що кожен лікар, віддаючи хворого до санаторію, буде мати змогу і надалі тримати його під своєю опікою…” (“Kurjer Lwowski południowy”, s. 4).
Із початком I Світової війни, у 1914 р. тут розмістився Санаторій Польського Червоного Хреста. У часи міжвоєння, 1934 року, відбулась надбудова третього поверху, роботи виконав арх. Вавжинець Дайчак.
Сьогодні у будинку з давніми традиціями лікування розміщено відділ військового шпиталю Прикордонних військ України.
Використані джерела :
http://bruchwiese.livejournal.com/ , http://www.lvivcenter.org/
