Сьогодні мова піде про п’ять площ в серці стародавнього Львова, які творять його неповторну архітектуру і які вціліли протягом багатьох століть. Об’єктами нашої уваги в цій публікації стануть плоаща Данила Галицького, Вічева, Князя Ярослава Осмомисла, Звенигородська та Старий Ринок.
Площа Данила Галицького
Площа Данила Галицького — одна з центральних площ Львова. Вона знаходиться на північ від площі Ринок і на південь від місцевості Підзамче (через площу проходить адміністративна межа Галицького і Шевченківського районів міста).
За часів середньовіччя на її місці проходив третій зовнішній пояс міських фортифікацій, а під ними протікав потічок, який брав свій початок на схилах Замкової гори. Поміж зовнішнім муром та валом влаштовано стрільницю, де міщани вчилися стріляти з луків та вогнепальної зброї. Тому згодом площа, отримала назву Стрілецької (офіційно – з 1871 р.). В 1840-1871 рр. тут був розташований дров’яний ринок, від якого площа і отримала назву Тарговіца джева опаловего – Ринок дерева для опалення. В 1846 р. ця назва існувала німецькою мовою – Гольцмаркт. З 1944 р. площу перейменували на честь Данила Галицького.
У роки І Світової війни посеред площі встановили дерев’яні бараки, в яких розмістили дешеву кухню та їдальню. А на початку 1950-х через площу провели трамвайну лінію після того, як ліквідували колії на тодішній Першотравневій вулиці (тепер проспект Свободи).
Вгорі площу увінчує будинок Центральної пожежної станції (тепер Головне управління ДСНС України у Львівській області). Його збудували на місці літнього театру у 1899—1901 рр. за проектом Ігнатія Брунека та Юліуша Гохберґера. Споруду прикрасила скульптура св. Флоріана (покровителя пожежників), виготовлена Петром Війтовичем.
Внизу (пл. Данила Галицького №1) у 1913 р. почали будувати дім Ремісничої палати (тодішня адреса – Костельна № 8), також тут містилися Спілка виробників сирих шкір і Спілка ювелірів та годинникарів. Будівля була остаточно завершена вже після Першої світової війни, а за радянських часів у цьому будинку почав працювати ляльковий театр. Автор проекту — архітектор Ян Протшке, скульптури фасаду ймовірно Яна Щепковського, дрібне скульптурне оздоблення приписується Михайлові Маковичу.
У будівлі №8 за польських часів був Торгівельний ліцей, цю саму адресу на 1939 рік мав кінотеатр «Балтик» (від грудня 1939-го – імені Островського, від 1946-го – «Комсомолець»), від повоєнних часів тут містився Технікум харчової промисловості, зараз це Львівський професійний ліцей харчових технологій.
Площа Вічева
Площа Вічева — розташована між площею Данила Галицького та площами Старий Ринок і Звенигородською. Це – найменша площа в Україні – 24 м завдовжки, а також — одна з найдавніших у Львові, адже вона розташована в межах частини міста, яка існувала ще за княжих часів.
Площа виникла перед брамою монастиря бенедиктинок, зведеного 1596 року, і тому впродовж кількох століть називалась Бенедиктинською. Після Другої світової війни отримала назву Вічевої. Забудована дво- і триповерховими кам’яницями XIX ст. Будинок №1 – житловий, зведений у середині XIX ст. В ньому з 1876 по 1877 рік мешкав Іван Франко, про що свідчить меморіальна дошка на розі будинку.
Під №2 (у північно-східному куті площі) розташована монастир бенедиктинок, на площу Вічеву виходить його брама.
Площа Князя Ярослава Осмомисла
Площа Князя Ярослава Осмомисла розташована на північний захід від площі Ринок і на північний схід від Оперного театру, на правому березі Полтви. Вона сформувалась після того, як стали розбирати мури, що оточували центральні квартали давнього Львова. Виникла вона при колишній Краківській брамі (Від 1840-го площа мала назву Краківська); від неї на північ простягалося краківське передмістя, яке заселяли переважно євреї.
Нині — це вулиця Богдана Хмельницького. До східної частини площі прилягає одна з найдавніших площ Львова — Звенигородська, до якої ведуть сходи.
Площа забудована кам’яницями кінця XIX та початку XX ст. Місцями обсаджена деревами, є сквер (у північно східній частині площі). Найпримітніша тутешня будівля — тильний фасад Театру імені Марії Заньковецької, а до північного боку площі прилягає ринок «Добробут».
Площа Звенигородська
Площа Звенигородська є однією з найменших площ Львова, адже її довжина від північного фасаду церкви Марії Сніжної до стику вулиць Рибної та Мосяжної — близько 50 м, ширина площі не більше 30 м.
Її історія пов’язана з існуванням у середньовічному Львові громади німецьких колоністів та збудованого ними храму — церкви Марії Сніжної. Цей храм зведений у XIV столітті на місці давнішого дерев’яного з XIII століття. До Другої світової війни площа називалась Сніжною, пізніше — Звенигородською.
Площа Звенигородська забудована кам’яницями кінця ХІХ і початку XX ст. Найпримітніші споруди: церква Марії Сніжної і «Дім органіста» (№ 8).
Площа Старий Ринок
Площа Старий Ринок розташована обабіч вулиці Богдана Хмельницького між Сянською, Підгірною, Пильникарською, Ужгородською, Князя Лева, Чорноморською та Рибною. Належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об’єкта «Ансамбль історичного центру Львова».
Названа так 1871 року на честь того, що на цьому місці у XIІІ столітті був центр старого українського Львова. Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів, однак сучасна забудова з’явилася наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Загалом забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії.
У середині ХІХ століття площа називалася Рибною і Нової Божниці (синагоги). в 1846 році на площі була зведена реформістська синагога Темпль (зруйнована у 1942 р.). У приміщенні храму Святого Івана Хрестителя від часів СРСР діє Музей старожитностей Львова. У будинку № 4 за польських часів вели торгівлю шкірами Каца.
У житловому будинку № 5 до 1939 року був магазин пральних машин Зона. Адресу № 12 за польських часів мала біжутерія Блоха, зараз цієї адреси не існує. Забудова площі у стилі класицизму та сецесії. Від площі Старий Ринок відходить тупикова вулиця Підгірна, названа так 1898 року. Забудова вулиці у стилі класицизму. [22], [23], [24]
Христина БАЗЮК
Джерела:
- uk.wikipedia.org
- lviv.vgorode.ua
- lvivcenter.org
- Фото:
- polona.pl
- uk.wikipedia.org
- panoramio.com
- wikimapia.org
