Путівник «Стежками предків: Любачівський повіт» ― видання, яке підготували активісти громадської організації «Вирій», щоб популяризувати історію українців, які мешкали на території сучасної Польщі.
Видання вже встигли презентувати у Львові, в Києві, а також в Польщі ― в Перемишлі та Любачеві.
Ідея видати такий Путівник вперше виникла сім років тому у засновника табору «Вирій», зараз директора Державного історико-культурного заповідника «Тустань» Андрій Котлярчук. Проте ідея так і залишилася ідеєю. А в 2019 році Христина Дубницька ідейна натхненниця організації «Вирій», послухавши вебінар від Українського культурного фонду, захопилася ідеєю створення путівника по Закерзонню. До втілення долучилися ентузіасти, члени громадської організації «Вирій» Роман Стрехалюк та Станіслав Клосовський. Якраз на першій зустрічі команда вирішила звузитися до одного з повітів, а саме Любачівського. Не випадково вибрали саме цей етнорегіон Надсяння, адже вже близько 10 років активісти організовують табір-експедицію «Вирій» для молоді з України та Польщі. Згодом команду доповнила Ольга Свідзинська, яка займалася текстовою частиною путівника.
― Цей путівник — це підсумок досить вагомого етапу роботи громадської організації «Вирій»: понад десять років ми вивчали українські культурні пам’ятки на Любачівщині. Це перший Путівник цими місцями і ще одна наша спроба популяризувати цю українську культурну спадщину. Адже Любачівський повіт цікавий тим, що там діяла унікальна Бруснівська школа каменярства. Свого часу ректор Львівської політехніки Юліан Захарієвич навіть взяв одного з майстрів ― Григорія Кузневича на навчання до Політехніки. Акцентуємо й на тому, що Любачівщина — край багатьох сакральних пам’яток різних стилів і періодів. Також на цій території, в селі Радруж, зародилася іконописна школа, відома зараз не лише в Україні. А й за кордоном. Тобто ми намагалися показати не лише те, що там є, а охопити комплексно все, що можна ще віднайти в лісах, селах і містечках, що варто відвідати, ― розповів дизайнер видання, випускник Інституту архітектури Львівської політехніки Станіслав Клосовський.
Творці Путівника переконані, що це старт великого проєкту. Надалі планують охоплювати більші території і відкривати їх усім, кого цікавить історія українців і нашої культури.
― Проєкт відбувався в два етапи ― пошукова експедиція, де ми промальовували мапи, фотографували і підготування видання. Мушу наголосити, що нашу ідею досить охоче підтримували: відкривали для доступу прикордонні села, як, наприклад, село Синявка, ділилися давніми фотографіями в Музей Кресів, ― додав Станіслав.
Вже найближчим часом Путівник опублікують в онлайн версії для вільного доступу усім, хто цікавиться цією темою.
Наталія ПАВЛИШИН
Фото і відеоматерал ГО “Вирій”
