У 1776 році Львів відвідав Джакомо Казанова. Крім титулу героя-коханця, мав й інші: абата, офіцера, музиканта, дипломата, історика, математика, філософа, мистецтвознавця. А ще Казанова був затятим мандрівником. Будучи у Варшаві, не міг не заїхати до Львова. З історичних документів дізнаємося, що найвідоміший ловелас перебував тут у період так званих львівських контрактів, що відбувалися щороку. У цей час з’їжджалися поміщики з усієї Галичини та з-за кордону й укладали економічні угоди (щось на кшталт теперішнього економічного форуму). Зокрема продавали майно, землю, деколи навіть цілі села.
З його нотаток, які довгий час було заборонено друкувати, оскільки вони вважались непристойними, дізнаємось: «Я прибув до Леополя, що вони називають Лємбергом, через шість днів після виїзду з Варшави, бо на кілька днів затримався в Замостє, у графа Замойського. У Леополі спинився в трактирі, звідки довелося виїхати, аби оселитися в домі славної кастелянші каменецької, великої супротивниці графа Броницького, короля і всієї його партії. Я гостював у неї протягом тижня, втім не можна сказати, щоби для обопільного задоволення, бо вона висловлювалась тільки польською та німецькою мовами».
Кілька днів Казанова мандрував по околицях Львова, зокрема їздив «до Кристианополя (теперішнього Червонограду), де проживав славний воєвода київський Потоцький, який був колись одним із фаворитів імператриці російської Анни Іоанівни. Вельможа усе ще був вродливий, тримав пишний двір. У Кристианополі я обходжував панну воєводшу, яка зовсім не спускалась до вечері, а молилась без перепочинку в своїй кімнаті….».
«У Леополі, – продовжує великий авантюрист, – я тиждень бавився з чарівною панянкою, яка через деякий час спромоглася так приворожити графа Потоцького, що він…одружився з нею».
Хоча висновок Казанови достатньо несподіваний: «Назагал жінки в тих краях не вродливі». Отакої…
До речі, слід зазначити, що «донжуанський» список Казанови не так вже й вражає: 122 жінки за 39 літ, тобто всього по три любовних пригоди на рік!
