У межах Фестивалю „Вітер На-Дії“, який відбувався 16 вересня у Львові, відбулося безліч цікавих зустрічей, обговорень. Та була одна — особливо знакова. Презентація першого україномовного перекладу світового бестселера — „Просто християнство“ Клайва Льюїса, який зовсім недавно побачив світ у видавництві „Свічадо“. Без перебільшення, ця книга змінила світ і продовжує змінювати розуміння і сприйняття християнства через викладення зрозумілою простою мовою його глибоких істин.
Цю книгу радять читати всім: і тим, хто не вірить у Бога, і тим, хто ортодоксально заглиблений у християнську релігію, і тим, хто сприймає її як „лайтовий“ варіант.
Унікальність твору в тому, що автор, Клайв Льюїс, перейшов від віри ( в дитячому віці) до атеїзму (в підлітковому) і знову повернувся до християнства, не перестаючи постійно його вивчати, досліджувати, намагаючись насамперед для себе пояснити всі феномени цієї релігії.
Як наголосили на презентації книги, Клайв Льюїс багато розмірковував про питання віри. В нього християнство викликало чимало запитань і стрімкого бунту. Врешті це привело до того, що в 1929 році він визнає себе людиною, яка вірить у Бога. І тоді свій запал він спрямував на захист християнства.
— Для мене „Просто християнство“ — це одкровення: дуже глибоке, цілісне зображення християнської віри. Колись я отримав цю книгу від Ярослава Грицака. Тоді мене вразила її глибина. А здивувало, чому вона за 50 років не була перекладена українською мовою, — зазначив перекладач Андрій Маслюх.
Ще до виходу українського варіанту книги у видавництві „Свічадо“ відомий науковець, публіцист Ярослав Грицак називав її в топі тих, які варто прочитати.
Тож, чому варто прочитати книгу?
— Маю правило, щоразу, коли їду за кордон вишукую видання цієї книги у різних магазинах, а потім роздаю їх своїх друзям. А сам колись отримав її від єпископа Бориса Ґудзяка, коли він ще не був священиком і щойно приїхав в Україну, — каже Ярослав Грицак.
Історик розповів дещо про обставини, які мали колосальний вплив на становлення Льюїса — християнина, професора літератури.
Після Першої світової війни Клайв Льюїс разом із друзями поставив собі завдання: зробити те, чого не встигли зробити їхні друзі, які загинули на війні — заохотити молодь до читання Євангеліє. Вони розуміли, що бракує релігійних книжок, які можуть промовляти до молоді, привести її до Біблії.
Ця книга — це зібрання виступів Льюїса на радіо в час Другої світової війни — між 1941-1944 роками. Він розповідав солдатам, які в будь-який момент можуть загинути, про прості істини християнства. Тут Льюїс — максимально щирий. Він пам’ятає, що таке війна, бо й сам був солдатом. Тож пробує дистилювати, що таке просте християнство, ким є сам Христос.
— У цій книзі християнство апелює до розуму. Автор доводить, що бути християнином — інтелектуально правильно. Тож, якщо будувати правильні висновки, то не можеш не вірити в Бога і в те, що Ісус — Син Божий, — підкреслив Ярослав Грицак.
Військовий капелан отець ТІ Андрій Зелінський, аналізуючи книгу, найперше зауважив, що це — потужне запрошення до корекції жанру сучасної проповіді. Бо Церква має промовляти до людини конкретного простору і часу.
— Сьогодні впевнено можемо сказати: церква в інтелектуальній сфері — слабка. Клайв Льюїс збагнула потребу часу і його мову. Нам зараз теж варто думати, як почати розмовляти зі світом його мовою. Саме Льюїс може стати поштовхом до цього. Я — прихильник простого християнства. Йдеться не про глибоко інтелектуальне, ускладнене, а раціонально викладену концепцію віри. Льюїс дав приклад інкультурації універсальної істини у простір і час. Простота в тому, щоб зробити віру зрозумілою для його сучасників. І ця простота не в банальності, а в доступності, — наголосив отець Андрій Зелінський ТІ.
Найбільша цінність, яку вбачають в цій книзі учасники представлення, в тому, що „Просто християнство“ — книга поза часом. І що більше минає часу, то ціннішою вона стає, бо глобальні питання залишаються актуальними.
А привабливість автора — в його людяності і в постійній боротьбі, змагальництві самого зі собою.
— Маємо пам’ятати, що наш масштаб визначається тим, кого ми слухаємо, що ми читаємо, з ким ми знаємося. Якщо читаємо дрібні книжки чи слухаємо дрібну музику — ми є дрібними. Якщо хочемо рости, маємо читати великі книги. Це велика книга. З нею треба змагатися. Її не можна сприймати просто так. Сам Льюїс змагається з християнством. Він його приймає, але постійно змагається, бо пробує зрозуміти до кінця. Це дуже живе християнство. Нам нині необхідні ті, які будуть боротися, щоб істини в світі було більше. Неправда, що зараз духовність занепадає. Люди потребують Господа, але не хочуть йти до Церкви, бо вона не дає їм відчуття дороги до Бога. Церква потребує не адвоката а революціонера, як Папа Франциск. Щоб ми відходили не від Бога, а йшли до Бога, — наголосив на завершення презентації Ярослав Грицак.
Наталія ПАВЛИШИН
Фото: Миколайко Мирославович
