В 1380-х роках у Львові видано цілу низку місцевих законів в цілях встановлення жорсткого порядку та прививання норм суспільної моралі. У 1383 р. – видано розпорядження про скромність у їжі і зовнішньому вигляді, в яких заборонено зайву розкіш. Зокрема встановлено, що білизна не повинна шитись із шовку. Обмежувалась навіть кількість страв, які можна було готувати в той чи інший день. Окремі обмеження стосувались весілля міщан. Указ передбачав, що на весілля можна було запрошувати не більше 16 гостей, для їх забавляння можна було запрошувати лише 2-х блазнів і на стіл подавати не більше 4 страв.
У 1387 р. – видано першу заборону азартних ігор у Львові, а саме – заборонено грати в кості. Штраф накладався як на гравців. Наприклад господар будинку, де грали в кості повинен був сплатити 1 гривню штрафу. Для допитливих слід уточнити, що на ті часи 1 гривня – дорівнювала 14 злотим. За цю суму можна було купити 4 корови і 1 теля, себто на теперішні гроші – тисяч 20, не менше. В особи, що виграла – і виграш забирали і ще штраф накладали. Така немилосердна жорсткість для любителів азарту подіяла як шокова терапія, і гра в кості на цілі століття жевріла хіба що на передмістях і за глухо зачиненими дверима помешкань міського маргінесу.
У 1401 і 1406 рр. вийшли додаткові заборони пошиття дорогого вбрання і взуття. Зокрема зазначалось, що кольорові халяви чобіт можна було носити лише шляхті, міщанам ж дозволяли носити тільки чорні халяви.
Подібні обмеження в місті було зроблено, що угодити новоспеченій королеві Ядвізі, яка у віці 13 років. захопила Львів без жодної краплі крові з кількома сотнями вояків (1387). Так от, ще за життя Ядвіга вважалась святою, сама жила дуже скромно і своїх підданих заохочувало до того ж. і Крім того обмеження розкоші для середньовічних міст мало і практичний характер – чим менше грошей громадяни витрачатимуть на предмети розкоші – тим більші пожертвування вони даватимуть на користь міста і церкви.
