Літо цього року зіпсувало настрій усім , хто розраховував погрітись на сонці, або просто провести вакації на свіжому повітрі серед лісу чи на галявині. Натомість вільний час львів’яни були змушені проводити в чотирьох стінах і, в кращому випадку, оглядали природу крізь шибки вікон.
Кілька днів тому вже здавалось, що у Львові минув сезон дощів, який тривав майже місяць, аж раптом з цілої Галичини і дальших країв почали приходити депеші про нові, просто катастрофічні зливи, “оберваня хмур” і повені, котрі викликали мільйонні збитки, підмиваючи дороги і колії, руйнуючи мости і будинки , змиваючи людські господарки і урожай на полях.
Не обійшлось без людських жертв. В Галичині найменше постраждав Краків і околиці, але в інших частинах нашого краю шалений катаклізм приніс великі проблеми.
У Львів після двох днів спеки у четвер 24 липня 1913, о другій по полудню, небо затягнуло густими чорними хмарами і за пів години ринув сильний дощ, який у поєднанні з поривами вітру настрашив мешканців. В цілому місті запанував морок і дощ, що лив як з відра під акомпанемент грому і блискавок. Люди не знали що й думати, чи то вже кінець світу прийшов , чи почався позаплановий біблійний потоп.
Середмістя і передмістя перетворились в суцільне море. Львів’яни могли включити свою фантазію і уявити як то є у Венеції.
Трамваї зупинились повністю. У водно-канальну службу з усіх дільниць поступали аварійні виклики з вимогою надати насоси. Усіма вулицями текли ріки, на Городоцькій рівень води сягав пів метра. Вода затопила пивниці і напівпідвальні помешкання з вікон яких поліція, трамвайники, сусіди і перехожі намагались зірвати решітки і врятувати людей, що застрягли там. Картину найбільшого спустошення можна було побачити на вулиці Глибокій і в її околицях. Посеред вулиці Городоцької вода зірвала каналізаційну покришку і фонтанувала на висоту півтора метра, підкидаючи вгору потоплених псів, котів та іншу живність.
Багато шкоди наробив грім знищивши електричні лінії, пожежі, нащастя, не виникло ,але від блискавки постраждала жінка на вулиці Підколійовій.
Через 5 годин дощ припинився а опівночі почався знову.Лише над ранок, коли трохи випогодилось, львів’яни змогли побачити повну картину знищень.
Центральними вулицями можна було плавати човнами, подвір’я були завалені майном, що намагались рятувати з пивниць і напівпідвальних помешкань. Великої шкоди завдано міським паркам, де вода змила рослинність і насипані доріжки, а потужний вітер поламав багато дерев.
Ще більше потерпів від такої погоди Перемишль, де рівень річки Сан у середмісті піднявся більше ніж на 4 метри. В Ярославі вода піднялась на 3 метри. В Саноку великих знищень зазнала вагонна фабрика. З усіх околиць Галіції приходять подібні повідомлення, про затоплені міста, містечка і села, про знищений урожай на полях. Колосальної шкоди зазнала також східна частина Угорщини.
Львів 1913 року (використані матеріали львівської преси 1913 року)
