Вацлава Залеського справедливо можна називати однією з найцікавіших та найколоритніших постатей пов’язаних зі Львовом ХІХ століття. Як уважний читач міг помітити вже з заголовку, список речей з якими він пов’язав своє життя є досить серйозним. І все ж, сучасним львів’нам відомо про нього небагато. Пропонуємо заповнити цю прогалину. Отож Вацлав Міхал Залеський, хто він?
Народився Вацлав у місті Олесько (сучасна Львівщина) в сім’ї селян Філіпа Залеського і Мар’яни з Ленських. У 1810 році померла його мати, а у 1817 році і батько. Вацлав очевидно закінчив якусь із гімназій Львова. Ймовірно, у 1810-1813 роках він навчався у одній з львівських шкіл, а з 1813 року – у академічній гімназії. Протягом 1818–1825 років він був студентом Львівського університету, де він вивчав право і філософію. У 1821 році, він додатково прослухав курс анатомії.
Під час навчання, з огляду на втрату батьків, його матеріальне становище було не найкращим, тому він заробляв на життя репетиторством, а від 1825 року писав статті про театр у «Розмаїтостях» — додатку до тогочасної популярної «Газети львівської». Проте окрім критики, сам Вацлав писав драми і трагедії. Серед його драматичних творів, сучасним дослідникам відомо про такі як «Болеслав», який був створений 1820 року, «Богдан Хмельницький». Особливе місце у його творчості займає віршована трагедія «Молодий адвокат», яка була створена ймовірно у 1821–1822 роках і фрагменти якої були опубліковані лише по смерті автора. Від 1828 року рік працював у Новому Сончі, а у 1831–1832 роках викладав математику у Львівському університеті.
1833 року у Львові в друкарні Франца Піллера Залеський видав свою чи не найбільш цікаву книгу «Пісні польські й руські народу галицького». Самі пісні займали 516 сторінок, 59 припадало на передмову, де Залеський підкреслював значення народної творчості для розвитку літератури. Доповнювала збірку і нотна частина, яка займала 165 сторінок. Збірка містила 1496 пісень з різних районів Галичини, а також 160 мелодій до них, які були інструментовані не ким небудь, а знаменитим композитором Каролем Ліпінським. Цікаво, що до збірки потрапили і кілька авторських пісень. На думку деяких вчених своєрідною загадкою залишається обізнаність Кароля Ліпінського з галицьким фольклором, оскільки у цей час він не бував на цих територіях.
У 1835 році Вацлав одружився з Антоніною Болоз Антоневич. 1841 року купив у родини дружини села Липники та Скваряву. Процвітала і його політична кар’єра, яка фактично стає основним джерелом його доходу. У 1845 році він був іменований радником двору, а від 1846 — комісаром. А у 1848–1849 роках він став губернатором Галичини. З огляду на його успішну діяльність на цій посаді під час неспокійної «Весни народів» він згодом був призначений директором Департаменту міністерства внутрішніх справ у Відні. Однак раптова смерть застала його вже у Відні і він так і не приступив до виконання обов’язків. Поховали його у Львові, на Личаківському цвинтарі.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бородін К. Збірник “Piesni Polskie i Ruskie Ludu Galicyjskiego” Вацлава з Олеська в історії української фольклористики : автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.07 / К. А. Бородін; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2009. – 18 c.
- Залеський Вацлав // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 362—363.
