Яка ціна людського часу, праці і зусиль? Як почувається обманутий і якою повинна бути кара тому, хто обманює? А якщо обман – це не продукт людської волі, а виверт долі-жартівниці? Може мова взагалі не про обман, а про помилку? Ця історія саме про один з озвучених варіантів. Вона стосується фундаментальних і надзвичайно важливих, для свого часу, речей. Хоч їх вагу, все ж, дещо скорегували з плином часу обставини. Іншими словами, говоримо про злий жарт, який зіграла доля з одним із уродженців Львова.
Полоцьк
У далекому 1585 році в далекому Полоцьку відкрили колегіум єзуїтів. Як важко не було б у це повірити, але вагому роль у цьому процесі відіграв і корінний львів’янин, член Товариства Ісусового, отець Ян Аланд. Він, разом із Пьотром Скарґою, вважається одним із засновників цього закладу.
Якщо вірити у популярний стереотип, що єзуїти – це хитрі і підступні монахи, які проникали у всі щілини, вивідували секрети і снували змови, впливали на політиків і так – на хід історії, то Ян Аланд був би непоганою ілюстрацією цих слів. Він навчав дітей риторики у Полоцьку, у заснованому ним колегіумі, працював з молоддю у Ярославі, а ще викладав і займав відповідальні посади у колегіумах Товариства Ісусового в Несвіжі та Ризі. На сам кінець, Ян Аланд був сповідником віленського воєводи, князя Миколая-Кшиштофа Радзивілла (Сирітки) й навчав його синів.
Львів-Краків
Ян Аланд народився у 1559 році у львівській міщанські родині Станіслава та Катажини Аландів. Він здобув чудову освіту. Зокрема, закінчив курси з філософії і теології у Кракові. Аланд був членом Товариства Ісуса, а в їхній системі освіти курс теології був найвищою вершиною. Скажімо, гетьман Богдан Хмельницький, також випускник єзуїтської колегії, зупинився на курсі риторики, який передував філософії. Відтак Ян Алланд був справжнім ерудитом, а ще непогано підкованим у тому, чого вимагав для успішної кар’єри духівника його час. У Ґнєзні його висвятили, а в Кракові він вступив до Товариства Ісуса.
Описане вище дозволило Янові Аландові досягнути всього, про що мовилося в попередньому підрозділі. Також і втілити те все, про що буде мова в наступному.
Справа усього життя
Якщо у давнину інтелектуал представляв церковне середовище, перед ним було декілька способів для порятунку своєї душі. Один з них – писати тексти чи перекладати авторитетних християнських мислителів. Відтак багато релігійних діячів були не лише церковними служителями, але й помітними інтелектуалами свого часу. Ян Аланд – один з них. Його писання стосувалися місцевих діячів, він писав панегірики й праці про чуда у довколишніх святинях. Проте свій найавторитетніший та найвідоміший твір він написати не під своїм іменем.
У 1617 році у Вільні побачила світ ґрунтовна і фундаментальна книга з назвою “Ksiąg pięcioro: Rozmyślania, Mowy tajemne, Broń duchowna, O skrusze serca, O marności świata”. На момент її появи вважалося, що ця праця є перекладом трактатів, які написав Аврелій Августин – один з Отців Церкви і надзвичайно важлива для християнства фігура. Укладачем і автором цього перекладу польською зазначили бобруйського старосту Петра Казимира Тризну. Проте насправді автором цієї праці був уродженець Львова Ян Алланд. Цю працю можна вважати його magnum opus, справою усього життя. Вона отримала хорошу “пресу” й неодноразово перевидавалась аж до 1798 року. Зокрема, у Кракові, а в 1777 році у Почаєві.
За кулісами
Тепер важливо зупинитись і не перетворити цю історію на панегірик Яну Аланду. Тим більше, що в цій розповіді є одне суттєве “але”. Аврелій Августин не був автором трактатів, які переклав уродженець Львова. Ці тексти видатному християнському мислителю лиш помилково приписали. Таке траплялося в давнину – цілком нормальна практика. Скажімо, до кінця XV століття на теренах колишньої Русі не існувало єдиного перекладу Біблії, повного списку Священного Писання церковнослов’янською. Були лише переклади окремих книг. Про те, які казуси траплялися під час перекладів смислив з однієї мови на іншу – взагалі можна говорити багато. Таким чином, історія з Яном Аландом і його перекладом писань нібито святого Августина далеко не єдина.
Ось ще одна історія про коловорот інформації у давньому світі. Ян Аланд був сучасником іншого відомого львів’янина, також єзуїта Міхала Боїма. Той відомий місією на терени сучасного Китаю, що він детально задокументував. Боїм згадує у своїх описах і про Тибет. Відтак дивно, що ікона тогочасних науковців, вчений-енциклопедист Атанасій Кірхер, який знав про місію Боїма і тримав в руках описи його мандрівок, чомусь не зобразив на своїй карті світу Тибет. Між іншим, незалежне, на той момент державне утворення, вдвічі більше територіально, ніж тогочасні Іспанія та Франція разом узяті.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Encyklopedyja powszechna. – Warszawa, 1860. – Tom drugi. – S. 448.
- Jan Alandus // Encyklopedja Kościelna. – Warszawa, 1873. – T. 1.
- Kajdański E. Michał Boym ostatni wysłannik dynastii Ming. – Warszawa: Wydawnictwo Polonia, 1988. – S. 88.
- Królikowska A. Profesorowie jezuickich seminariów nauczycielskich od XVI do XVIII wieku. Słownik biograficzny. – Kraków, 2017. – S. 31 – 33.
