Скульптура може бути різною і мати навіть різне призначення — не лише милувати око, а й рятувати. Володимир Савельєв, випускник кафедри дизайну Інституту деревооброблювальних технологій і дизайну, ще кілька років тому захопився паперопластикою. Тепер це заняття переросло з хобі в цікавий проект.
— Усе починалося з оригамі, а згодом уже була паперопластика. Три роки тому я освоїв ще одну нову техніку — паперкрафт (полігональна скульптура). Це паперові голови різних тварин, птахів які виглядали як вальдшнепи. Мене це дуже захопило. Два роки тому я влаштувався в дизайн-бюро „Hochu Rayu“ (засновники брати Кириліви) і якось приніс одну таку паперову голову в офіс. Тоді в нас виникла ідея, що цими скульптурами можна досягти значно більше, аніж просто виготовляти їх для естетичного задоволення. Так з’явився проект „ Red heads “ (Червоні голови). Наша головна мета — привернути увагу до охорони тварин та птахів із Червоної книги України. Ми обрали зубра, рись, беркута, ведмедя, чорного лелеку, степового коня і тушканчика. Вони цікаві за формою і за проблематикою. Найперше вивчали причини, чому вони зникають і як запобігти цьому. Зв’язалися зі Всесвітнім форумом підтримки дикої природи https://www.worldwildlife.org/ До нас приходив їхній представник і разом ми обговорювали, як можна розвивати цей проект. Для нас найважливіше — привернути увагу суспільства до цієї проблеми. А також частину коштів із продажу цих паперових голів плануємо скеровувати на підтримку тварин. Але йдеться не просто про забезпечення їх харчами чи про те, щоб зробити вольєри, а хочемо, щоб нам допомогли побудувати стратегію для збільшення популяції цих тварин. Зараз стараємося сконтактуватися з різними заповідниками, реабілітаційними центрами, наприклад, Реабілітаційним центрои бурого ведмедя, — розповів Володимир.
Задум цих декоративних „трофеїв“ позиціонувався як заміна жахливих убитих голів. Вони мали б стати красивим декоративним елементом. Володя разом зі своїми колегами з „Hochu Rayu“ вирішили, що виготовлять і продаватимуть саме ту кількість паперових скульптур, скільки цих тварин є в природі.
— Голови виготовляються із 200 грамового паперу. Ці фігури обробляємо червоною акриловою фарбою, щоб вони були довговічнішими і з них було легше стирати пилюку. Ми вже встигли представити наші вироби на кількох локаціях, зокрема в FESTrepublic, на фестивалі PLAN B у Lviv film centr (колишній кінотеатр Сокіл) та ще в інших місцях. Люди були вражені й шоковані, що насправді така кризова ситуація з окремими видами тварин в Україні. Це ще один етап донесення інформації до людей. Окрім цього, плануємо зробити документальні відео про кожен вид тварин. Уже навіть знайшлися зацікавлені люди, які готові безоплатно фільмувати ці інформативні ролики, — додав мій співрозмовник.
Володя має ще багато інших цікавих ідей. Зокрема, планує виготовляти меблі з картону чи подібного багатошарового матеріалу. Вони матимуть низку переваг — легкі, їх просто обробляти різними засобами, які захистять від вогню, вологи, зможуть витримувати великі навантаження. Такі меблі добре підходитимуть для фестивалів, парків.
Також хлопець каже, що хотів би займатися дизайнерським оформленням конференцій, фотозон. Тим більше, що вже має досвід такого масштабного проекту. Ще під час навчання оформлював конференцію креативної економіки й дизайну, яка відбувалася у Львівському аеропорту ім. Данила Галицького. Тоді разом із колегами зробив велетенські триметрові долоні, які звисали зі стелі.
— Окрім усього ще розкручую свій бренд — фігурки з коміксів. Я стилізував супергероїв— Бетмена, Супермена та інших. Ці фігурки заввишки 31 см. Хочу розвивати цей бренд, розробляючи різноманітну продукцію. Взагалі це дуже цікавий напрям, в Україні одиниці кампаній та людей, які працюють в цій техніці. Це все почалося від 2011 року в Німеччині та Великій Британії. Щоправда, там цим займаються великі компанії. В Україні таке з’явилося два роки тому, однак й досі це не надто поширено. Та я поставив собі за мету зробити щось цілком нове, — каже дизайнер.
Володя не перфекціоніст, та доки працює над скульптурою, то може постійно щось змінювати. Каже, що ідеї народжуються в ході роботи. Але в певний момент він сам себе зупиняє, бо розуміє, що вже достатньо — робота готова.
— Завжди хочу зробити досконаліше. Загалом на розробку всіх скульптур пішло вже понад 350 годин. Кожна скульптура потребує різних затрат і часу, і сили. Я спершу виношую ідею, уявляю собі, як це має виглядати, малюю їх чітко, тобто це повноцінний проект. А вже потім приступаю до втілення. Буває, що можу ввесь день продумувати, що і як зробити, а потім за ніч виготовити скульптуру. Та є роботи, які потребують й кілька днів. Мені подобається сам процес роботи. Хоча й розумію, що досконалості меж нема. Багато в цьому допомагає мені й дружина. Вона теж клеїть елементи. Та ще більше докладає зусиль до просування моїх виробів — фотографує, веде сторінки в соцмережах, робить рекламні пости. Це мене дуже тішить і надихає, — додав наостанок Володя Савельєв.
Наталія ПАВЛИШИН
