Цей пам’ятник давно уже став одним зі символів Львова. Його зображення можна зустріти на всіх зібраннях листівок з видами міста та на численних календарях. Хоча з’явився він відносно недавно. Відкрили його 26 листопада 1977 року на честь так званого «400-ліття книгодрукування на українських землях».
Пам’ятник стоїть неподалік від місця, де в 16-му столітті знаходилася друкарня Львівського ставропігійного братства. Монумент розташований на майданчику, що утворився після впорядкування скверу в підніжжі вежі Корнякта, між входами до Успенської церкви та Державного архіву Львівської області, а також вулицями Підвальною та Руською. Фоном для нього є одна з найвідоміших сакральних споруд Львова — Домініканський собор, де в радянські часи був розташований Музей історії релігії та атеїзму (тепер — Музей історії релігії). Іван Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерна знань на львівську бруківку. Під час робіт були виявлені залишки двох паралельно розташованих оборонних мурів, і це вплинуло на розміщення пам’ятника та його композиційне рішення.
1977 року львівські скульптори дістали замовлення на пам’ятник з Москви з умовою спорудити його за 2 місяці. За такий короткий термін це було нереально, тому існує думка, що скульптори взяли макет типового радянського солдата, додали голову Федорова і дали в руки книжку.[3] Доказом називають фартух, у якому легко впізнати шинель, і кирзові чоботи на ногах у друкаря.
В наш час площа перед пам’ятником слугує місцем найбільшого в місті Львові букіністичного ринку. Тут можна знайти дуже цікаві і рідкісні екземпляри книжок.
Реклама в блозі: Сейчас, чтобы купить авиабилет в Минеральные воды, уже не нужно ехать за город в аэропорт. Теперь достаточно заполнить анкету на сайте и в день вылета получить свой билет перед вылетом.