Людина у процесі життєдіяльності рухається еволюційним шляхом, підвищуючи ефективність своєї праці у різних галузях. В період мезоліту людині вдалося приручити диких тварин, з’являються перші собаки, близькі до вовка. Сьогодні полювання з мисливським собакою приносить мисливцю не лише більше трофеїв, але й незрівнянне задоволення від спостереження за хорошою роботою собаки, відчуття присутності надійного помічника, надає азарт і емоційну насиченість полюванню.
Більше того, за якістю собак було видно соціальний статус людини, що з ними полювала, так як їх утримання вимагало великих коштів. Тогочасні дослідники відзначали, що Великобританія є найбагатшою країною Європи, тому там на високому рівні проводять полювання з собаками, а англійці виявляють найбільшу любов до собак . Хоча й мисливське собаківництво найбільше було розвинуте у Великобританії, найбільше собак було в Франції, а саме: 75 собак на 1000 мешканців, у Німеччині – 31 собака, у Англії – 38 собак.
Галичина у досліджуваний період була однією з найвідсталіших частин Європи, і мисливське собаківництво не мало широкого застосування. Гуцули практично взагалі не використовували собак на полюванні. На рівнинних територіях дозволити тримати собаку міг лише поміщик, гайовий чи писар.
З метою демонстрації мисливських навиків собаки та підвищення власного соціального статусу мисливці організовували у Львові чисельні виставки собак мисливських порід. Історичні джерела свідчать, що до часу організації в Галичині виставок мисливських собак, їхні власники збирались на мисливські випробування собак. Так, у 1885 році у готелі «Жорж» зібрався спеціальний організаційний комітет під керівництвом графа Альфреда Потоцького, графа Альберта Цетнера, майора – графа Хорінського.
Організатори запрошували власників мисливських собак у весняний період збиратись щотижня в суботу о 13,30 на площі Святого Юра, після чого буде організований транспорт для поїздки за місто. Вперше у Львові виставка собак, живих птахів, голубів, добутої дичини була запланована на 1873 рік, однак не відбулась . Вперше у Львові була організована 5 червня 1894 р. велика загальногосподарська Галицька виставка. Всього на виставці було відкрито 130 павільйонів, а мисливський павільйон займав площу 300 м2.
Граф Владислав Замойський виступив з ініціативою – організувати в рамках цієї виставки у період з 21 по 23 вересня 1894 року також й виставку собак. Було створено виконавчий комітет під керівництвом Владислава Федоровича. Метою цієї виставки була пропаганда мисливського собаківництва та мотивування власників собак до організації кінологічного товариства для розведення породистих собак. Учасники виставки повинні були сплатити організаційний внесок. Але для незаможних власників собак за рішенням організаторів участь була безплатною. Планувалось поділити собак на три групи: мисливських, службових, декоративних. Для заохочення до участі у виставці планувалось преміювання учасників. Спонсорувати премії зголосились Галицьке господарське товариство та Галицьке лісове товариство.
Плани організаторів виставки не були результативними. За тиждень до запланованої дати відкриття виставки «Газета Львівська» опублікувала оголошення щодо відміни виставки через малу кількість поданих заявок.
Великий поштовх в організації кінологічних тренувань мисливських порід собак дала організація у Львові Клубу з догляду та дресирування мисливських собак. Рішення про організацію Клубу було прийняте Галицьким мисливським товариством на зборах, 4 березня 1905 року, а вже 23 травня 1905 року був схвалений статут товариства. Головною метою товариства були контроль за чистокровним розведенням мисливських порід собак, допомога власникам собак в імпорті та експорті, організація виставок. Крім статуту товариства були затверджені правила поведінки його членів, що визначали правила придбання собак, обміну, дарування, дресирування, ведення книги родоводів. Відповідно до рішення зборів товариства від 3 липня 1906 року сума членських внесків в залежності від соціального статусу складала 5-10 крон.
Вперше Клуб догляду та дресирування мисливських собак організував виставку 4-5 липня 1908 року. Тогочасна преса відзначала, що вперше до виставки залучені професійні кінологи з усієї Галичини. У липневому номері мисливський фаховий часопис «Ловець» на першій сторінці повідомляв, що для участі у виставці надійшло більше сотні заяв від власників кращих собак Галичини. Відзначалось, що участь у виставці має намір взяти граф Сечені виставляючи сімох норних собак.
Виставка була організована у виставковому павільйоні парку Кілінського (сучасний Стрийський парк) у Львові під протекторатом князя Андрія Любомирського. Для участі у виставці претендент, який виставляв собак, повинен був заповнити розлогий формуляр. Участь у виставці собак була платною і плата коливалась від 8 до 50 крон в залежності від виду випробувань, на яку передбачалось виставляти собаку. Також передбачались грошові винагороди власникам собак, а саме: за перше місце – 30 крон, друге – 20 крон, третє – 10 крон. Випробування проводили окремо для кожної породи собак. Для участі собаки у виставці передбачався ветеринарний огляд, який проводив львівський ветеринарний лікар. Собаки, які були допущені до участі у виставці, були забезпечені безоплатним спеціальним харчуванням, яке було представлене фірмою Fattinger & Cо з Відня.
Встановлювались обмеження щодо участі собак у виставці: не допускали щенистих, або щойно після пологів сук, собак, які не піддавались виконанню наказів судді. Для відзначення собак були встановлені такі титули: «Чемпіон», «Переможець», а також похвальні грамоти. Рішення судді не можна було оскаржити у жодному із судів, але можна було внести протест до Клубу протягом 8 днів після закінчення виставки, обґрунтувавши протест та доплативши 20 крон, які залишаться в Клубі, якщо керівництво визнає протест необґрунтованим.
Для зручності учасників змагань секретаріат безкоштовно підготував плакати такого змісту: «Не годувати», «Не випускати», «Ціна продажі ….крон». Всі інші оголошення на виставці можна було подавати лише за дозволом організаторів виставки. На дозволі повинна була стояти печатка Клубу.
Суддями на виставці були Франц Краус-Штенгберг, Круше з Чернівців, Товарніцькій з Борислава, Каммерер з Відня. Керівниками виставки виступили Товарніцький та Альберт Мнішек – віце-президент Клубу.
Нагороди на виставці отримали собаки різних порід: з домашніх видів бернардинці довгошерсті та короткошерсті, ньюфаундленди, були шотландські вівчарки (коллі), бульдоги, німецькі боксери, італійські гончаки, спанієлі; з мисливських видів – короткошерсті німецькі гончаки, німецькі довгошерсті гончаки, пойнтери, сеттери, англійські сеттери, ірландські сеттери, спаніелі, норні короткошерсті, норні карликові, норні довгошерсті, фокстер’єри, гончаки довгошерсті та короткошерсті.
По закінченні виставки у тодішній фаховій галицькій пресі були опубліковані схвальні відгуки про неї. Так, «Ловець» писав, що перша виставка породистих собак, яка відбулась завдяки старанню «Галицького клубу з догляду та дресирування собак» у співпраці з буковинською «Спілкою розведення породистих собак», мала позитивний вплив на розведення мисливських собак. Особливий інтерес з’явився до гончаків, яких на цій виставці було представлено 87. Особливо репрезентативними були англійські гончі. І тут добре постаралась псарня зі світовою славою «My Darling». Завдяки виставці Галичина збагатилась привезеними на виставку породистими собаками, яких було придбано галицькими мисливцями. Велику подяку за організацію виставки висловили князю Андрію Любомирському, який здійснював патронат, та князю Вітольду Чарторийському, який своїми грошовими пожертвами сприяв проведенню виставки на високому рівні. Великі суми коштів та матеріальних пожертв у фонд виставки були направлені графами Стадницьким, Бєльським, Скшинським, Монтером, доктором Ямпольським, Дзіковським, Пашковським, Крусхеом, професором Хальбаном, керівником буковинської спілки доглядачів собак – паном Круше.
Лихоліття Першої Світової війни призупинили проведення у Львові виставок мисливських собак. Перша післявоєнна виставка була організована в рамках загальнопольської спортивної виставки 3-16 червня 1927 року. На відкриття виставки о 12 годині прийшли керівники міста Львова, Львівського воєводства, Міністр внутрішніх справ Складовський. В організації виставки активну участь взяли Малопольське мисливське товариство, Львівська спілка любителів собак, Львівська ветеринарна академія, Польська спілка з розведення породистих собак.
Друга повоєнна виставка собак була організована у Львові 24-26 червня 1932 року.
Всього на виставці було представлено 102 собаки, в тому числі – 43 мисливські. Організатори виставки за прикладом Варшави прагнули організовувати щорічно у Львові виставки мисливських собак. Залізниця навіть давала пільги для власників собак, які повинні були приїхати до Львова, але цього було недостатню, щоб велика кількість учасників з інших міст брала участь. Головними організаторами виставки виступило Малопольське рільниче товариство, Академія ветеринарії у Львові, Львівська державна комендатура поліції. Окрему подяку організатори висловили львів’янину Вітольду Зембіцькому, який прислужився до розвитку галицької кінології «Каталогом польської кінологічної книги», що був широко презентований на виставці.
На 3-5 червня 1933 року була запланована загальнопольська виставка собак в рамках ХІІІ Східного ярмарку, що проходив у Львові. Претенденти на участь повинні були подати заявку до 27 травня 1933 року.
З 5 по 30 вересня 1936 р. була організована мисливська виставка, присвячена 60-річчю заснування Малопольського мисливського товариства. На цій виставці відбувся також показ мисливських собак. У цьому ж році у програмі Східних ярмарків у Львові була запланована виставка собак. Організатором заходу виступила Львівська філія «Польського союзу породистих собак» у Варшаві. Слід відмітити, що відповідно статуту однією головних цілей товариства була підтримка мисливського собаківництва. Учасники виставки – члени спілки повинні були за собаку сплатити 1,5 злотого, інші – 3 злоті. 20 вересня 1936 року Малопольське мисливське товариство організувало виставку «День собаки» у Львові, в рамках виставки «Наші ліси і охорона породи». Учасників змагань могли пройти лише з собакою у наморднику та ветеринарним свідоцтвом. Вхідний квиток коштував 50 грош. Учасники змагань поділялись на групи: мисливські собаки та службові для охорони кордону. Слід відмітити, що в 1936 році у Львові було зареєстровано 10580 собак, їхні власники сплатили 160 тис. злотих податку. Організатором змагань виступило Малопольське мисливське товариство.
У 1937 році (12-13 вересня) у Львові була організована загальнокрайова виставка собак в рамках «Східних ярмарків». У цій виставці зголосились взяти участь 149 учасників, а реально взяли участь 142.
У 1938 році Львівська філія Польської кінологічної спілки (11-12 вересня) організувала загальнокрайову виставку собак в рамках «Східних ярмарків». Організатори «Східних ярмарків» представили для диспозиції 108 боксів для утримання собак. Оцінку здоров’я собак проводив асистент Львівської академії ветеринарної медицини Здіслав Шмідт. Всіх собак було поділено на чотири групи: мисливські, тер’єри, строжові собаки, кімнатні. На виставці виступила 91 доросла собака та 10 щенят. В тому числі були представлені: 1 сетер ірландський, 2 – англійські, 4 німецькі гончі, 6 спанієлів, 10 собак нірних порід, 4 шотландські фокстер’єри. Суддею у категорії мисливських собак була інженер Ярена Водзінські.
- Субота 10 вересня (16-20 год.) Реєстрація собак
- Неділя 11 вересня (8-10 год.) ветеринарний огляд, нумерація
- (10-12 год.) конкурсні випробування щодо якості дресирування собак
- (12-14 год.) конкурсні випробування щодо поводження собак під час їди
- (14-15 год.) продовження конкурсу у разі потреби
- (15-1730 год.) огляд службових собак
- (1730-18 год.) оголошення результатів конкурсу
- (18-20 год.) годування собак на отримання дозволу на виведення собак з виставкового комплексу
- Понеділок 12 вересня
- (8-10 год.) реєстрація собак власники яких забирали на ночівлю
- (12-14 год.) годування собак
- (14-18 год.) утримання собак у боксах та проведення аукціону про продаж собак
- (18-19 год.) видача собак власникам
- (19-21 год.) спільна вечеря власників собак та любителів.
Оголошення про проведення загальнокрайової виставки собак на території Міжнародного ярмарку у Львові 12-13 вересня 1938 року. Організатор виставки – Малопольське мисливське товариство
Львівські власники мисливських порід собак мали можливість вдосконалювати мисливські якості собак, здаючи їх на навчання до професійних дресирувальників. Оголошення з пропозиціями про надання послуг з дресирування собак часто публікували у мисливській періодиці. Зокрема, Флоріан Войцеховський надавав такі послуги.
А Львівський відділ «Польської спілки породистих собак» пропонував місцевим власникам мисливських собак польові випробування під наглядом фахових суддів – доктора Т. Мархлевського та доктора Я. Робля. Вартість участі у змаганнях становила 5-10 злотих, а переможці отримували від 30 до 100 злотих.
Олег ПРОЦІВ,
кандидат наук з державного управління головний спеціаліст Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства
Джерела та літератур:
Проців О.Р. Розвиток кінологічної справи у Львові (сер. ХІХ –поч. ХХ ст.) // Вісник аграрної історії. – 2018. – Вип. 23-24. – С. 260–266.
