Колектив хорової капели капели «Дударик» на час карантину перейшов на дистанційну роботу: в інтернет транслює записи концертів, онлайн Службу Божу з храму Святого Лазаря, учні займаються онлайн.
Про це розповів, диригент, художній керівник капели «Дударик» Дмитро Кацал.
«Дударик» – це 400-500 людей, учні, батьки, вчителі, співаки капели, форевери, парафіяни, працівники і так щодня, а ще концерти, репетиції, Літургії… І в мить – тиша. Оговталися швидко, перейшли на дистанційну роботу. В інтернет транслюємо записи концертів, онлайн Службу Божу з храму Святого Лазаря, де співаємо поперемінно квінтетом хормейстерів та диригентів. Хористи працюють дистанційно з новим матеріалом (5 концертних програм). Учні онлайн займаються. Офіс, техперсонал працюють без змін, лиш з урахуванням вимог безпеки», – зазначив Дмитро Кацал.
«Все ніби нічого, але «Дударик» – це громада однодумців, щирих і завзятих людей, цього невимовно не вистачає. Живого контакту, виступів, репетицій. Пропустили цього року роковини Бориса Возницького, Ігоря Білозіра, щороку співаємо панахиду і кілька пісень на могилі, а це виховання, тяглість і передання традицій, цінностей», – додав він.
За словами керівника «Дударика», через карантин колектив не поїхав на гастролі, не заспівав півтора десятки концертів, відповідно отримав збитки.
«Завдає збитків нам ця ситуація, але то не на довго. Маємо суперові напрацювання, і як тільки но буде можливим, зробимо надзвичайні речі. Благо є час подоробляти хвости. А це рок-опера «Коза-дереза», мультимистецьке дійство «Березовський і Пінзель» з циклу «Україна – країна бароко», співана вистава «Козаки», програми «Світла музика», «Дударик – Мамі», «Від Сковороди до Жадана», а ще Македонська Літургія, Вечірня на Богоявлення (давні духовні поспівки наново переосмислені), дитяча Літургія, дитяча опера і ще кілька проектів. Дай Бог нам подолати і пережити цей вірус, суспільний духовний, політичний і економічний колапс, а решта, відженем свиней від яблуні щоб знову зародила рясно. Будьмо дужі!», – сказав Дмитро Кацал.
В коментарях всі охочі можуть поділитися свої досвідом заповнення часу на карантині. Знаємо – це переважно незручно і не особливо весело, але посміхніться – завжди так на буде.
Ольга МАКСИМ’ЯК
