“З дому до гімназії я, мабуть, міг би пройти з заплющеними очима навіть сьогодні. Пів на восьму ранку я доливав води до кави, аби вистудити її, і йшов вулицями Монюшка, Шопена, через площу Смольки з кам’яним Смолькою посередині, по Ягеллонській, проходив повз кіно “Марисенька” до вулиці Легіонів. Далі дорога перетинала Ринок, йшла повз величезну скриню Магістрату з вежею ратуші, повз колодязь з Нептуном і кам’яними левами, що присіли біля воріт, через вузьку Руську вулицю на Підвальну, де стояв триповерховий будинок гімназії в оточенні дерев”, – так у автобіографічному “Високому замку” описав свій щоденний шкільний маршрут всесвітньо відомий письменник, львів’янин Станіслав Лем. Вона і сьогодні стоїть тут, колишня цісарсько-королівська гімназія, тепер – середня школа номер вісім…
Львівську середню школу № 8, що знаходиться за адресою Підвальна, 2, досі називають німецькою, адже це найстаріша міська школа, де з дня заснування викладається німецька мова.
Споруду зведено у 1809 році, а після реорганізаційних робіт за участю архітектора Христофора Рессіга з 1850 року у цьому приміщенні міститься заснована у 1818 р. друга вища міська гімназія з німецькою мовою викладання при Домініканському монастирі Львова.
Факт зафіксовано у Книзі рекордів України – цей будинок – одна з найстаріших шкільних будівель в нашій країні, де досі ведеться навчання.
Цікавий факт, обов’язковим предметом для вивчення у цих стінах була українська мова, яку в 1908-1930 рр. викладав український літературознавець, поет, голова НТШ, ректор Українського таємного університету Василь Щурат. У 1852-1853 рр. української мови в ній навчав поет, фольклорист, член “Руської трійці” Яків Головацький. Автор перекладів на українську мову математичної спадщини Евкліда – Мирон Зарицький теж учителював в гімназії…
Завдяки тому, що у всі часи тут навчали рутенською (українською) мовою, в гімназії вчилось багато священичих синів, наприклад, отець Василь Лончина, Маркіян Шашкевич та багато інших…
Від 1918 по 1939 рік гімназія була названа на честь польського історика та драматурга Кароля Шайнохи, який був її випускником.
У числі відомих випускників закладу були – відомий польський письменник-фантаст Станіслав Лем, письменник Лев Кальтенберг, автор львівських спогадів “Уламки розбитого дзеркала”. Також закінчив цю школу основоположник нової української літератури в Галичині, керівник “Руської трійці” Маркіян Шашкевич…
Нині ця школа із давніми традиціями надалі вважається однією із кращих львівських шкіл у вивченні німецької мови.
Використані джерела :
http://wikimapia.org/ , http://poshtivka.com/ , http://schule8.iapmm.lviv.ua/
Школа зійшла на пси. Нажаль. Коли я вчився, (1980-і) якість знань була суттєво вищою. Маю порівняння із сином.
Підтрмую п.Петра,тепер ця школа зовсім не має чим похвалитися.
В цій же школі вчилися відомі львівські хурурги брати Келеман.
А яка була “сила” викладання в 70-ті.Які були сильні викладачі хімії(Поліна Григорівна),фізики (Бела Григорівна), а про кафедру німецької мови можна згадувати цілий вечір. Вчителі з великої букви. Ну і географію не можна згадати, бо так як прививав любов до рідного краю до України як Зорівчак – тяжко знайти,тепер
тупа школа, далеко їй до гімназії. Євровікна взагалі зіпсували її цінність.
Хто дозволив спотворити школу? Рівень знань взагалі низький. Бридко і боляче.
Мушу із вами не погодитись, закінчила у 2008, шкільних знань спокійно вистачило для вступу у вуз і успішного навчання. А у порівнянні із одногрупниками , що закінчили інші школи – різниця дуже разюча.
Колись у цій школі проходила практику,враження тільки приємні.