Сьогодні перший день останнього літнього місяця 2021 року. Спека потроху відступає і дає можливість насолодитися улюбленим напоєм поза остудженим кондиціонером приміщенням. Приємно випити каву біля хати, в парку, в садочку… навіть в лісі. Власне про лісову каву сьогоднішня історія від Фотографій строго Львова і нашого незмінного партнера Торгової Марки Кава старого Львова.
А шукав лісову каву сьогодні і розповів цікаву історію заступник директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців.
16 квітня 2015 року в Бережанському краєзнавчому музеї відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська Повстанська Армія: формування національної ідеї та боротьба за українську державу» в рамках відзначення Року повстанської звитяги у Тернопільській області на честь 55-ї річниці бою вояків Української Повстанської Армії під хутором Лози Бережанського району.
У програмі конференції учасники та гості оглянути фотовиставку пам’ятників ОУН-УПА на Тернопільщині «Ми, повстанці, сини України» та фотовиставку Анни Сенік «Повстанський Великдень».
29 науковців із Бережан, Тернополя, Львова, Хмельницька, Вінниці, Рівного, Києва, Бердичева, Харкова та Праги (Чехія) відвідали місце останнього бою. До них долучилися учасники прес-туру для журналістів регіональних ЗМІ.
Від бусів йшли лісом. Спочатку «пропав» зв’язок від Life, потім МТС, а згодом й Київстар… Підпільники вміли вибирати місця!
І раптом – стрілянина, крики… Інсценізацію останнього бою УПА показали учасники студентського драматичного аматорського театру Бережанського агротехнічного коледжу.
Працювала на фірі «Польова пошта», з якої відбувалося відправлення поштової кореспонденції – ювілейного конверта.
На «Польовій кухні», організованій місцевим підприємцем Василем Колісником, можна було поїсти каші, юшки… Було й до каші, і до юшки. «Поляна» була накрита щедро!
Коли побачили стіл з наїдками, то хтось тихо промовив: «А казали, що будуть канапки…». На що господар сказав: «А що – ще треба було канапки?..»
Тости були різні! Тостів було багато!
Були й пісні! Той ліс давно не чув такого співу.
А потім була фраза: «Кавуськи би зараз…»
І враз зовсім поруч столу місцеві хлопці відкинули від дерева кілька гіляк, якими був замаскований «стратегічний» об’єкт – кавовий апарат. Чорний, блискучий. Він просто розривав мозок і цей лісовий пейзаж!
І запахло кавою!!!
– Кому американо?
– Мені еспресо!
Та кава була на найвищій ноті тих позитивних емоцій, що заповнили ліс – такий добрий і лагідний, тихий і спокійний. Ліс, в якому в далекому 1960-у одлунав бій…
Микола ПРОЦІВ
заступник директора з наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею
