Якось незрозуміло прошуміло, прокарантинило, пропекло літо 2021 року і знову на календарі осінь. Метеорологи пророкують її холодною і дощовою. І зима теж не планує тішити спекою. Кава завжди була, є і буде тим напоєм для львів’ян, який зігріє тіло і душу у будь-якій ситуації. Навіть якщо ти львів’янин менше двох років. Сьогодні, разом з нашим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, свою історію розкаже львів’янин віднедавна, але кавоман по-життю Ігор Гармаш.
Ігор відомий громадсько-культурний діяч, а нині – представник Українського центру культурних досліджень у шести областях західної України, перед початком пандемії переїхав до Львова з Запоріжжя. Отож, його невигадана кавова історія.
“Замолоду, ще за радянських часів, я відчув потребу в каві, коли служив мічманом на сторожовику. Балтійське море, Лієпая, зима… Вітер пронизує, здається, наскрізь… Гаряча кава тільки й рятувала. В ті часи каву було не просто дістати, а про якість і мови взагалі не було. Аби була хоч якась!
З тих часів я й звик пити каву великими ємностями. Мінімум 300 мл.
Скоро зима, тож хочу поділитися рецептом приготування кави, якого мене навчили друзі, що мали досвід життя за полярним колом. Не раз він мені ставав у пригоді коли було дуже холодно. Рецепт не вирізняється вишуканістю, швидше – дієвістю.
Кава заварюється на вогні у будь-якій посудині (30-40 грам кави + 400-500 мл води). Під час заварювання кави беремо два яйця, відділяємо жовтки (хоча це не обов’язково) і збиваємо їх з цукром (кількість цукру за смаком) до стану піни.
Заварену каву (дуже гарячу!) потрібно залити у товстостінну чашку для супу ємністю не менш ніж 400 мл на 2/3 об’єму, зверху заливаємо збиті жовтки. “Шапка” зверху забезпечує зберігання високої температури, а «присьорбування» жорсткої кави з солодкими жовтками дає дивовижний контраст смаків.
Така кава ДУЖЕ швидко і надійно зігріває! Але рецепт має кілька нюансів. Збити жовтки легше, якщо цукор попередньо розмолоти до стану пудри. Цукор вводити у жовтки, які вже майже збиті.
Смачного вам і не мерзніть!”
Ось така незвична історія від колишнього мічмана, а зараз культурного та громадського діяча, що віднедавна теж став львів’янином. Ну ми ж з вами розуміємо чому він переїхав до нашого міста. Адже справжні кавомани завжди будуть відчувати себе тут як дома.
Гарної всім неділі і хорошого кавового настрою.
Ігор ГАРМАШ
