Наповненим емоціями, власними переживаннями, багатою на спогади та самоаналіз — такою була передостання зустріч у рамках проекту письменниці та видавця Мар’яни Савки — „12 неймовірних жінок — про цінності, які творять людину“ разом із відомою співачкою, авторкою та кураторкою мистецьких проектів Соломією Чубай. Зануритися в творчий світ, почерпнути щось нове і корисне в „Копальні кави“ 25 січня зібралося чимало шанувальників талантів гості.
Зустріч, що нагадувала більше товариську розмову, обмін думками, радістю та страхами, була на актуальну та водночас досить складну тему — „Толерантність“. Багатогранна, дуже мінлива, з різними емоційними ремарками — такою вдалася розмова.
— Я толерантності вчуся досі. Вчуся чути і бачити інших, розуміти, що кожного щось турбує, в усіх щось болить. Якщо колись я могла годинами плакати через якісь труднощі, то зараз намагаюся аналізувати, розуміти, збагнути і вибачити передовсім собі певні вчинки. За час своїх пошуків, молитов, спілкування з духівниками та психологами, я зрозуміла істинність слів Блаженнішого Любомира Гузара — „Щоб віднайти в собі любов, треба заново народитися“, — зауважила Соломія Чубай.
Саме робота над собою, пошук себе і власного душевного спокою, дала можливість цій жінці знайти порозуміння і гармонію з її особливим сином, від якого, як зауважила гостя, теж багато вчиться.
Власне один із минулорічних проектів Соломії Чубай, присвячений синові та діткам із Синдромом Аспергера — „Колискові для Олекси“—аудіоальбомі зірковий концерт. Цей проект бувабсолютно унікальним для українського суспільства. Вперше не просто відверто заговорили про особливих дітей, а й відмовилися від страху, поблажливого співчуття чи заперечення їхньої участі у нашому житті. „Колискові для Олекси“ мали на меті не лише привернути увагу до дітей, а залучити психологів до роботи з вчителями початкових класів та вихователями у дитсадках. Він став і своєрідною поведінковою терапією з батьками, які не в змозі самостійно впоратися з вихованням особливої дитини.
— Займайтеся дітьми в міру, бачте, чуйте їх та водночас давайте їм можливість розвиватися в соціумі. І дитина буде щаслива. Не треба надмірної жертовності. Дитина має бачити щасливих маму і тата. А коли в житті трапляються труднощі, їй треба просто говорити, що любите, будете поруч, завжди підтримаєте. Доросла людина не має права переносити на дитину чи іншу людину власну злість, втрату, агресію. Цей означає толерантне ставлення, — додала гостя зустрічі.
Особливо багато Соломія Чубай ділилася спогадами про бабцю, яка нещодавно померла:
— Я попрощалася з бабцею і зрозуміла, що вона була для мене втіленням справжньої України. Вона вчила мене молитися, співати колядки, замішувати пампухи, пекти паску, багато колискових, які увійшли до альбому я чула саме від неї. І в тому, мабуть,є відповідь, чому роблю свої проекти саме такими.Адже ми часто, як сліпці — не бачимо, що наші багатства поруч, що нам не треба нікуди їхати, щоб знайти якісь культурні скарби. Я зрозуміла, що хочу робити те, що мені подобається. Показати, що в нас є крута українська поезія, яку не лише можна читати, а співати, робити цікаві відео-арти, малювати. Хочу робити проекти, які будуть запам’ятовуватися, якими будуть пишатися, які будуть символізувати нашу країну.
Наталія ПАВЛИШИН
