У більшості випадків ми забуваємо, що у правителів, які жили в давні часи, народжувалися не лише сини – претенденти на престол і майбутні монархи, але й доньки. От взяти навіть короля Данила Романовича, який зовсім не Галицький – крім синів Лева, Шварна, Романа, він мав також і доньок. Зокрема, Софію. Про неї відомо не так вже й багато, але те, що відомо – варто знати. Слави Анни Ярославівни вона не сягнула, але рухалась тією самою дорогою. Зрештою, враховуючи статус жінки у тогочасному суспільстві, навіть владної, у неї і вибору особливого не було.
У правителя Королівства Русі Данила Романовича було три доньки: Переяслава, Устинія та Софія. Зрозуміло, що кожну з них чекала досить передбачувана доля: шлях династичного шлюбу. Любов та почуття були тут далеко не визначальними факторами при обранні для них партії. Софія Данилівна, про яку тут трішки більше, виграла у лотерею Генріха V, графа Шварцбурґ-Бланкенбурґського – одного з князів Священної римської імперії. Як наслідок, на відміну від своїх сестер, вона поїхала на терени, які ми сьогодні називаємо Західною Європою.
За дату народження Софії Данилівни вважають 1244 рік. Її батька ми вже озвучили і особливого представлення той не потребує. Щодо мами – то нею була Анна Мстиславівна, перша дружина Данила Романовича. Анна була донькою Мстислава Удатного – князя новгородського (1209 – 1215) і галицького (1221 – 1226). Ця фігура також відома для тих, хто цікавиться давнім періодом нашої історії.
Дослідник історії Королівства Русі, знавець генеалогії Леонтій Войтович у своїх книгах називає Анну Мстиславівну “вірною соратницею” Данила, на яку той міг покластися у важкі моменти. Очевидно, також “соратницею” стала і донька Софія. Вже після коронації свого батька, у 1259 році, Софію Данилівну видали за Генріха V (1240-ві – 1285), графа Шварцбурґ-Бланкенбурґського. Вінчання між ними проходило у храмі Бланкенбурґа. Політичним наслідком такого шлюбу стало суттєве покращення відносин між Королівством Русі та Тевтонським орденом. Тому цей маневр можна вважати вдалим.
Складніше з питанням про інші наслідки такого союзу. Зокрема, з кількістю дітей, які були у Софії та Генріха – тут зустрічаються різні дані. Трапляється інформація про те, що таких було двоє: син Генріх та донька Ютта. Або ж – що навіть восьмеро. У другому випадку найбільш імовірно, що лише частина з нащадків продовжували активну політичну діяльність. Інші – стали монахами. Звичайно, що достойну партію підібрали не лише для Софії Данилівни. До прикладу, її сестра Переяслава була видана за мазовецького князя Земовита, а брат Роман Данилович одружився з Гертрудою фон Бабенберг, що дало йому можливість стати герцогом. Про шлюб Лева Даниловича і Констанції львів’яни знають дуже добре. Відтак можна сказати, що Данило Романович поводив себе у “династичній” політиці не менш активно, ніж Ярослав Мудрий.
Таким чином? донька Данила Романовича, прямий нащадок Ярослава Мудрого, продовжила справу “тестя Європи”. Вона не тільки стала дружиною одного з правителів Священної Римської імперії, але й народила для нього наступників. Такий шлях закінчився для неї перетворенням із Софії Данилівни у Sofie von Halicz.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Александрович В., Войтович Л. Король Данило Романович. – Біла Церква, 2013. – С. 210 – 211.
- Волощук М. Жінки з династії Рюриковичів при європейських дворах ХІ – ХІV ст. // LIKБЕЗ. Історичний фронт, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://likbez.org.ua/ua/zhenshhiny-iz-dinastii-ryurikovichej-pri-evropejskih-dvorah-v-hi-hiv-vv.html
- Партико З. Галицько-Волинська держава // День, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/galiczko-volinska-derzhava-2.html
- Партико З. Галицько-Волинська держава: князівство чи королівство? // День, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/galycko-volynska-derzhava-2
