У вівторок, 28 травня, у Львові на 84 році життя помер народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, актор Національного театру імені Марії Заньковецької Богдан Козак. Про це пише ZAHID.NET
«Сьогодні на 84 році життя не стало Богдана Козака – однієї з найяскравіших постатей сучасного національного театрального мистецтва України», – повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
«Актор-аналітик. Гострий розум і велика працелюбність. Умів іронізувати над собою. Прекрасний майстер художнього слова, його «Шевченкіана» — велика гордість української культури», – зазначив голова ЛОВА.
Співчуття у зв’язку зі смертю Богдана Козака висловив колектив театру імені Марії Заньковецької. «Богдан Миколайович був взірцем шляхетного ставлення до професії та учителем для багатьох акторів. Сьогодні ми втратили великого артиста, одного з корифеїв нашої сцени та театрального педагога», – йдеться в повідомленні театру.
Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, актор Національного театру імені Марії Заньковецької Богдан Козак народився 27 листопада 1940 року.
Був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Лауреатом премії Національної спілки театральних діячів України імені Йосипа Гірняка, нагороджений орденом «Знак пошани», «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів.
З 1963 року Богдан Козак – актор театру імені Марії Заньковецької. Поєднував акторську справу з викладацькою діяльністю у театральній студії при театрі, викладав на акторському відділенні Львівської державної консерваторії імені Лисенка, був завідувачем кафедри театрознавства та акторської майстерності, а у 2004-2010 роках – деканом факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
У його доробку понад 100 зіграних ролей у виставах як національної, так і перекладної світової драматургії. Найвідоміші серед них: Дон Хуан («З коханням не жартують» П.Кальдерона), Борис («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М.Кропивницького), Моцарт («Моцарт і Сальєрі» О.Пушкіна), Кларенс («Річард III» В.Шекспіра), Брянський («Прапороносці» О.Гончара, Б.Антківа), Іван («Суєта» І.Карпенка-Карого), Задорожний («Украдене щастя» І.Франка), Тарєлкін («Смерть Тарєлкіна» О.Сухово-Кобиліна), Арбенін («Маскарад» М.Лермонтова), Яґо, Полоній, Макбет («Отелло», «Гамлет», «Макбет» В.Шекспіра), Тартюф (однойменна комедія Ж.-Б.Мольєра), Петро І («Павло Полуботок» К.Буревія), Возний («Наталка Полтавка» І.Котляревського) та багато інших.
Його режисерські роботи («Орфеєве чудо» за Лесею Українкою, «Натусь» В.Винниченка, «Нора» Г.Ібсена, «Жабуся» Г.Запольської та ін.) стали окрасою репертуару заньківчан.
