Цікаво, що якщо найбільший замок Львівщини знаходиться чи не найближче до Львова, в Старому Селі, то найвищий замок, натомість, найдальше від обласного центру, аж під самісіньким кордоном. А ще, цей замок можна вважати одним із найприхованіших, адже допоки ви не почнете підніматись безпосередньо на замкову гору, доти не зможете його вгледіти. Ось таким особливим є замок Гербуртів поруч Добромиля.
Добромильський замок, яко його традиційно іменують, бере свій початок ще в 1450 році. Зведено його було Миколою Гербуртом, після того їхньому родові дістався від короля в наділ Добромиль і кілька навколишніх сіл. Самі ж Гербурти мають цікаву історію свого роду. Традиційно їх вважають польських шляхетським родом німецького походження. Однак деякі дослідники припускають, що насправді цей рід мав руські корені. Так чи інакше, але опинившись в Галичині Гербурти вирішили саме тут закласти своє родинне гніздечко.
Місце для замку було підібране насправді унікальне. Висота пагорба над рівнем моря становить 560 метрів. Завдяки цьому, у добру погоду з замку можна вгледіти навіть Перемишль, до якого звідси значно ближче ніж до Львова.
Однак, перший дерев’яний замок простояв недовго і згорів під час нападу татар, на жаль, не відомо в якому році. Та Гербуртів це не спинило, і вже в 1566 році Станіслав Гербурт зводить новий мурований замок. Цікаво, що за аналогією до Львова, в Добромилі в той час було два замки – Низький замок поруч міського костелу і Високий – на замковій горі.
Ще одна добудова замку відбулась в 1614 році. В ході цієї перебудови Ян Щесний Гербурт перетворив свій замок на неприступну фортецю. Вважається, що замок мав довжину 85 м, ширину – 25 м. Припускають, що у ньому були 4 кімнати і одна велика зала. Далі – незабудований дитинець, загороджений мурами, оборонна башта з північно-східної сторони, що стояла впритул до гори.
Однак, у 1622 році рід Гербуртів згас, а замок перейшов у власність Конєцпольських. Разом із згасанням роду будівничих замку, почався і занепад самої твердині. Причини цього слід шукати ще й у тому, що на відміну від інших замків Львівщини, які були палацового типу, замок Гербуртів був класичною оборонною фортецею.
Цікавий той факт, що до найбільшого руйнування замку причетне не якесь могутнє військо, а всього лиш ченці василіяни, котрим було дозволено розібрати частину укріплень на будівельний матеріал для власного монастиря, що і тепер можна знайти неподалік замку.
Від самого ж замку до сьогодні збереглись лиш руїни, щоправда, доволі величні. Вціліла частина потужних мурів, які йдуть півколом від в’їзної башти, склепіння житлових приміщень. У мурах, товщина яких сягає 2 м, є ряди бійниць. Завершує споруду гарний аттик з глухою аркадою. В’їзна брама має прямокутний портал, над яким сліди кам’яної таблиці. Зараз на ній майже нічого не розбереш, та ще на старих фотографіях можна вгледіти герб роду Гербуртів. Окрім гербу, тут ще був напис: «obrona nasha», і літери SHKL, що розшифровуються як Станіслав Гербурт, каштелян львівський. А ще нижче – стерті букви і дата 1614 рік – очевидно, це рік реставрації замку Яном Щесним Гербуртом.
Цікаво, що достовірних свідчень, як насправді виглядав замок Гербуртів не збереглось. Найдавнішим зображенням твердині можна вважати гравюру Алозія Томашевського 1698 року. Однак, вона викликає певні сумніви щодо правдоподібності вигляду споруди. На гравюрі Наполеона Орди, яка відноситься до середини 19 ст. замок вже на вигляд напівзруйнований. На усіх же старих фотографіях замок Гербуртів уже в руїнах, які, щоправда, уже більш як сто років стоять без змін і подальших руйнувань.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=3&t=1572&sid=6f3c573e327120e32223f5012e67d1e1
- http://lvivposter.com/news/116-Zamok-Gerburtiv-gist-iz-mynulogo/
- http://www.forum.gorgany.com/?p=12242
- http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/104496.html
- http://dobromyl.org/forum/index.php?topic=164.0
- http://www.castles.com.ua/dobromyl.html
- https://audiovis.nac.gov.pl
“…деякі дослідники припускають, що насправді цей рід мав руські корені”. Дійсно, яке чисто руське прізвище – Гебурт! Щось це нагадує “великого русского мореплавателя Крузенштерна”. Все міняється, а “дослідники” залишаються.
@istoryk https://pl.wikipedia.org/wiki/Herburt_(herb_szlachecki)
А як на рахунок відомого українського графіеа Григорія НАРБУТа