За тиждень, 17 січня 2021 року минає 120 років з моменту інтронізації Андрея Шептицького на митрополичому троні Галицьких владик (17.01.1901). Був Митрополитом до 1 листопада 1944 р.
На жаль, до сьогоднішнього дня так і не переосмислена спадщина Шептицького, немає біографії, немає публічного доступу до писаної спадщини, не завершено процес беатифікації ( в основному через невміння представити постать у належному світлі). Вшанування різних дат із життя Шептицького проводяться у радянському дусі і т. д.
Нарікати немає сенсу, бо це нічого не дасть. У найближчі дні маю намір опублікувати низку матеріалів, які заперечать один із міфів про Шептицького, який говорить про негативне ставлення до Шептицького польським суспільством. У своєму архіві мені вдалося зібрати 300!!! позитивних польськомовних статей про Шептицького, опублікованих в часи його митрополичої діяльності. Без сумніву, такої кількості публіцистичних статей немає українською мовою. Нині коротко опишу день інтронізації, а пізніше буду публікувати те, що писали поляки про Шептицького.
Митрополит Андрей Шептицький приїхав до Львова потягом на головний двірець о 13:45. Зранку він попрощався з вірними та духовенством у Станіславові — в дорозі його супроводжували два священики. При виході до міста Митрополита чекала капітула Греко-Католицької Церкви й хор семінаристів. Звідси Андрей Шептицький каретою приїхав до собору святого Юра, де зібралися духовенство, гості, більшість галицької аристократії та представники влади.
Опісля відбулись Свята Літургія та складання присяги духовенством. Після цього Митрополит увійшов до палацу і з балкону поблагословив вірних, які очікували у дворі Собору. Увесь наступний день 18-го січня до Митрополита йшли делегації та товариства з Галичини й Наддніпрянської України. Цього дня Митрополит Андрей дав урочистий обід з нагоди інтронізації.
Іван МАТКОВСЬКИЙ
