Молодий композитор зі Львова Микола Хшановський на початку 2020 року випустив свій перший альбом танцювальної музики, у якому поєднав сучасні електронні стилі. Маючи за спиною професійну консерваторську освіту, MusicDyer (творчий псевдонім Миколи) впродовж років своєї творчої діяльності завжди демонструє зацікавлення не лише академічною чи експериментальною музикою, а завжди шукає нові форми мистецької реалізації. В інтерв’ю композитор розповів про задум створення альбому, його особливості та значення в творчості.
- Що наштовхнуло тебе на створення альбому «Терпсіхора», адже в Україні такий музичний напрям не надто поширений? Яка його ідея?
М. Х.: – Бажання видати альбом виникло вже давно, але у серпні 2019-го це стало метою. Якраз у той час я активно працював над сетом для Ночі контрастів (Контрасти – фестиваль сучасної музики у Львові. – М.Н.). І на щастя, саме тоді я знову зацікавився електронною танцювальною музикою.
Альбом «Терпсіхора» – це моє власне бачення такої музики. Чому така назва? Все дуже просто. Якщо вірити словнику античної міфології, терпсіхора – муза танцю. Такою назвою я вирішив узагальнити усі стилістичні відмінності треків, які увійшли в цей альбом. Адже попри моє початкове бажання написати альбом техномузики, я помітив, що при створенні певного треку мені часто стає тісно в рамках конкретного стилю. І дійсно я не є прихильником сповідування якогось одного жанру. Це все одно, що усе життя писати виключно прелюдії. Думаю, усі згодяться, що це тупиковий підхід. Варто завжди шукати нове звучання, експериментувати. Тому я комфортно почуваюся, поєднуючи елементи electro, trance, deephouse, synthwave, techno й інших жанрів. Роблю це смачно та водночас акуратно.
Приблизно рік тому один знайомий львівський композитор казав: «Я послухав усі твої треки на ютюбі, і майже у кожному ти міксуєш різні жанри. Я не знаю як ти це робиш, але у тебе це вдається. Усе звучить дуже гармонійно, немає відчуття вінегрету. Це напевно твоя фішка». Не знаю, напевне. Зрештою послухайте і переконайтесь самі.
- Яке значення альбом має для твоєї творчості? Що його відрізняє від інших твоїх композицій?
М. Х.: – Цей альбом для мене має особливе значення, так як він є дебютним, першим. З одного боку це хороший старт, з іншого – підсумок певного пройденого етапу, процес усвідомлення. Також це певного роду звіт перед самим собою, адже останні написані мною треки, зокрема альбом «Терпсіхора» можна сміливо назвати новим етапом самовдосконалення. Тут мається на увазі як і тривалість самих композицій, тобто оперування довшими відрізками часу, так і їх змістове наповнення. Якщо говорити про фактуру: з початку 2019-го у проектах моїх треків дуже часто можна нарахувати близько 30 різного роду девайсів: тут тобі і синтезатори, і драм-машини, і семплери, і компресори, і арпеджіатори, і ревербератори, і лупери, і скрімери… Ну чим тобі не оркестр?
Хоча звичайно я не є прихильником «багато означає круто». Також вважаю що десятихвилинний трек не є автоматично кращим за трихвилинний. Але тут мова йде про інше, про якість. І якщо бути відвертим, то мені дуже часто вдається написати повністю самодостатній трек на 3 хвилини, маючи на озброєнні всього 3-4 девайси, або ж взагалі один аудіо редактор.
Тут все залежить від ідеї. Одним з прикладів такої музики може слугувати скетч «News». Київський композитор Олексій Шмурак після прослуховування цього скетчу надіслав мені 2 голосових повідомлення. В них він дуже чітко підмітив наступне: «Ти перейшов від музики як потоку до музики як вираження змісту. Швидше за все на тобі відобразився досвід створення музики до театральних вистав (постановок), а також досвід, пов’язаний із написанням комерційної музики, де дуже важливо передати конкретні емоції і конкретні смисли. Також твоє висловлювання знаходиться вже не у часі, ну тобто що це могло б звучати і 7, і 10, і 50 хвилин, а воно знаходиться швидше у просторі. Тобто ти створюєш простір. І в цьому розумінні ти став ближчим до таких речей як інсталяції, відео–арт і тому подібне».
– Що для тебе є найважливішим при створенні нових треків та композицій?
- Найважливішим принципом для мене є робота з матеріалом – одна з основ композиторської професії. І тут не важливо чи це одна нотка, чи тембр, чи певний ритмічний малюнок, чи якесь остінато – з будь-чим потрібно працювати. Також важливе місце зараз для мене займає саунд-дизайн. У своїх треках я ніколи не обираю звуки просто так – «аби було». Вони усі унікальні, усі на своєму місці і завжди у своєму унікальному оточенні. Протягом треку я відмовляюся від початкових тембрів і обираю нові лише, якщо перші себе повністю вичерпали (що в електронній музиці в принципі нонсенс) або якщо, знову ж таки, мені ці зміни диктує концепція конкретного треку.
Познайомитися із альбомом можна за посиланнями:
Spotify: https://open.spotify.com/album/3Phplf2I6o3a7YhlDGlvje
iTunes: https://music.apple.com/us/album/terpsichore/1500625469?app=itunes&ign-mpt=uo%3D4
Apple Music: https://music.apple.com/us/album/terpsichore/1500625469?app=music&ign-mpt=uo%3D4
Google Play: https://play.google.com/store/music/album/MusicDyer_Terpsichore?id=Bjgs4sl2zhfgds5gdapibvzi7wi
Deezer: https://www.deezer.com/us/album/133684492
Офіційний канал MusicDyer: https://www.youtube.com/channel/UCxdc7myJAeHTO-l53hVZ-FA/videos
Розмовляла Наталя МЕНДЮК
Довідка:
Хшановський Микола – композитор, бітмейкер, музикант. Автор музики найрізноманітніших напрямів та жанрів: сучасна класика, електроакустика, акусматична музика, музика для театру, музика для об’єктів, хаус, техно, ґлітч, хіп-хоп, треп, диско, edm, dancehall, minimal, psychill. 2007–2011 навчався у Рівненському музичному училищі як теоретик. 2016 – диплом магістра з композиції (Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка).
Відвідав численні воркшопи, семінари та майстер-класи з відомими композиторами, серед яких Йоганнес Шьолльгорн [DE], Єжи Корновіч [PL], Клеменс Ґаденштетер [AT], Каспар Йоганнес Вальтер [DE], Войцех Відлак [PL], Ельжбета Сікора [PL-FR], Йорґ Біркенкьоттер [DE], Клаус Ланґ [AT], Сєрґєй Нєвскій [RU-DE], Мартін Шюттлєр [DE], Алла Загайкевич [UA], Сара Нємцов [DE], Матіас Кранебіттер [AT], Даріуш Пшибильський [PL], Максим Коломієць [UA].
Учасник міжнародних майстер-класів нової музики “Course” (з 2014 по 2018), проекту “Міжнародні електроакустичні майстерні” (Київ, 2017), лауреат I премії міжнародного конкурсу-фестивалю мистецтв “Станкович фест” (2017) та III премії міжнародного конкурсу композиторів “Gradus ad Parnassum” (Київ, 2016). Музика Миколи Хшановського виконувалась в рамках численних фестивалів та проектів, включаючи “Музичні зустрічі польської та української молоді” (Львів, 2014), “Академія” (Львів, 2015), “ДонКульт” (Львів, 2015), “aXes.Triduum Muzyki Nowej” (Краків, 2015), XIV міжнародний форум “Музика молодих” (Київ, 2016), “Miesiąc Lwowski ESK” (Вроцлав, 2016), “Сакральний простір” (Львів, 2016), “Львівські прем’єри” (Львів, 2016), “Desk Music” (Львів, 2016, куратор), “Synthèse” (Львів, 2017, куратор), “Контрасти” (Львів, 2014–2019), “Один в кубі” (Львів, 2017), “OUA-EMF2017” (О́сака, 2017), “Нова музика Львова” (Київ, 2017), “Vox Electronica” (Львів, з 2014 по 2019), “Два дні й дві ночі нової музики” (Одеса, з 2015 по 2019). Автор музики до вистав “Пригоди Тома Сойєра” (Перший театр, Львів, 2018), “За двома зайцями” (студ. робота у приміщенні театру Лесі, Львів, 2018), “Яма” (студ. робота, Перший театр, Львів, 2019).
Сфера зацікавлень: сучасна класична музика, електронна музика, техно музика, музика до відеоігор, створення графічних партитур, аудіо перформенсів; написання музики для театральних вистав, поетичних читань, танцювальних колективів, клубних виступів тощо. Також композитор постійно активно поновлює список власних творів “для плівки”.
Засновник мистецького дуету «WordOfBeat», де він разом із Сергієм Шаіповим оригінально поєднують сучасну музику й поезію. Проекти, які вже були реалізовані: «Інспірація» (Львів, фестиваль «Vox Electronica», 2016), «Компресовані Читання» (Львів, фестиваль «Контрасти», 2017), «Director’s Cut» (Львів, мистецький проект «Один в кубі», 2017), «Амбівалентність» (Львів, фестиваль «Vox Electronica», 2018). «Амбівалентність» – четвертий авторський проект дуету, котрий втілив у собі ідею протилежності як єдності, двоїстості як двонаправленості, а неоднозначності як засобу вираження змісту. З іншого боку «Амбівалентність» – мікс ембіенту, дарквейву, лайв електроніки, текстової романтики, відео та елементів перформансу. Проект вже став своєрідною візитною карткою Миколи та Сергія, адже 25-го січня цього року хлопці презентували «Амбівалентність» на сцені Львівської національної філармонії у рамках серії концертів Pro et contra. Сцена нової музики.
