Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович Курбас) народився 25 лютого 1887 року в місті Самбір на Львівщині у родині мандрівних акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичів), дитинство ж його проходило в Старому Скалаті на Тернопіллі. Батьки майбутнього корифея української театральної сцени, незважаючи на бідність, прагнули дати синові найкращу освіту, тож спочатку Олександр вчився в Тернопільській гімназії, а далі, в 1907-1910 рр., – на філософському факультеті Львівського університету та у Віденській драматичній академії.
Особисте життя Леся Курбаса оповите низкою легенд, які вже ніхто не зможе підтвердити або спростувати. Вихований Львовом, він був романтиком з гарячим серцем і палкою душею.
Кажуть, у 26-річному віці безтямно закоханий Курбас вистрілив собі в серце… Її звали Катерина Рубчакова, зірка тодішньої галицької сцени. Разом вони грали коханців: він Михайла, вона Анну в „Украденому щасті”, він Астрова, вона Олену в „Дяді Вані”. Катерина була заміжня. Тоді він мав померти, та доля вирішила інакше. Курбас вижив, але куля так і залишилася в серці: лікар, який врятував його, побоявся її діставати. Так він і жив – з кулею в серці. Можливо, саме вона примушувала його так гостро і по-своєму відчувати життя, адже той, хто пережив наближення смерті, кожен наступний день проживає як останній. Мабуть тому, що відчуває наближення долі, якої не змінити. Уникнувши смерті від кулі, випущеної власною рукою, Лесь Курбас знайде її від кулі байдужого виконавця рішення „особливої трійки”. Та не будемо забігати так далеко вперед. Лесю Курбасу ще судилося знайти своє кохання.
У студії Молодого театру була Валя Чистякова, дочка соліста Великого театру. Чистякови втекли сюди з Москви від більшовиків. Курбас її зачарував. «Я підійшла до головної події усього мого життя — зустрічі з Олександром Степановичем Курбасом в Києві 1918 року. Ця зустріч вирішила мою долю — і особисте життя, и творче. Чи могло статися інакше?.. Особистість Олександра Степановича — геніального режисера-новатора, його освіченість, виключна працьовитість, дивний талант і, в той же час, його принциповість, цілеспрямованість, не кажучи вже про його надзвичайну привабливість, не могли не підкорити мене, недавню московську гімназистку, яка з дитинства мріяла про життя в мистецтві».
Вона хотіла у нього вчитися. Він хотів навчати її. Весь театр так ревнував, що Чистякову навіть хотіли отруїти. Та не зважаючи ні на що, 6 вересня 1919 року в Андріївській церкві обвінчалися “громадянин міста Самбора в Галичині Олександр Курбас, 32 роки, греко-уніатського віросповідання, і Валентина Чистякова, громадянка Москви, 19 років, православного віросповідання”.
У 1922 році Лесь Курбас засновує театр з весняною назвою «Березіль», який вже у 1926 році був відомий всій Україні. Відомий режисер та його улюблена актриса були як ніколи щасливі.
Та це щастя тривало не багато, не мало, а 15 років. За його творчу діяльність та національні погляди, 26 грудня 1933 року Леся Курбаса було заарештовано. Його було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, на Медвежу Гору, потім актора відправили на Соловки. 9 жовтня Леся Курбаса було засуджено до страти, а 3 листопада радянські кати виконали вирок.
Чистякова важко пережила розгром театру в 1933 році, арешт і загибель Курбаса. На схилі життя вона писала: «Мені писати й говорити про Леся Степановича тяжко. Я ніколи не зможу пробачити і осягнути те, що відбулося. Якщо чесно про все писати — я мала б проклясти радянську владу. Таких спогадів не надрукують…»
Роксана ТИМКІВ
Список використаних джерел: