Міжнародний лицарський турнір “Легенда Львова” проходив у Львові 15-17 червня 2012 року на території палацу Потоцьких. І, хоч ця подія наклалася в часі та просторі з чемпіонатом Європи з футболу, але своїх вірних шанувальників та поціновувачів вона зібрала.
Адже сюди з’їхалися клуби історичної реконструкції не тільки з України, але й з Росії та Білорусі. Мені пощастило потрапити на територію проведення фестивалю в п’ятницю. В першій половині дня велися активні приготування до фестивалю – облаштування табору та спорудження сцени та ристалища для поєдинків. 
В програмі свята передбачалося дуже багато цікавих розваг та змагань, але заблокована через “Євро 2012”, центральна частина міста, перешкодила учасникам вчасно дістатися палацу Потоцьких та облаштувати своє наметове містечко. Анонсована програма на п’ятницю: договірні двобої, групові поєдинки, концерт, фаєр-шоу.
Анонсована програма на суботу: відкриття турніру, групові поєдинки, турнір лицарів, кінний турнір, концерт, фаєр-шоу. Шкода, що організаторам не поталанило доправити коней в центр міста. Але видовища від цього дуже багато не втратили.
Анонсована програма на неділю: турнір лицарів, договірні двобої, штурм фортеці, концерт. Гарно та незвично виглядали оригінальні танці середньовічних красунь. Можливо, я балуваний, але хотілося що б вони виконувалися під оригінальний музичний супровід, а не звучали в записі. Бо музикантів та менестрелів на фестивалі вистачало.
А також у рамках свята: дитячий майданчик, середньовічні змагання, стрільба з луку, настільні ігри, стародавня кухня. Неоднозначне враження справляли тендітні красуні і красивих середньовічних сукнях та з арбалетом чи луком в руках. І це була не бутафорія. Я бачив як вправно та влучно справлялися красуні зі своєю зброєю.
Відверто визнаю, кухня мене зацікавила дуже сильно. В величезному казані готувався справжній борщ, а на великій пательні – гречка. Не забули і про такі наїдки як варені яйця, часник з цибулею, сало та інше. Я також на втримався та покуштував всього (ну майже всього) потроху. Страви були буже незвичними на смак і доступними за ціною. Організаторам за це окремий респект.
Словом, навіть не дивлячись на невеликі проколи свята, мені сподобалося все. Буду чекати наступного. О, думка, ще було б цікаво, якби за певну суму грошей, можна було би пожити день в таборі та зануритися в епоху. Я б точно не відмовився.
Партнер посту: Люблю создавать что-то новое и необычное и мене всегда нравилось изготовление визиток – это процесс очень творческий и захватывающий.
