Рашистські злочини проти культурної спадщини – це не тільки пошкодження об’єктів культури чи повна руйнація різними видами зброєю, а й перетворення пам’ятних місць історії на можливу арену бойових дій. За повідомленням сайту «Радіо Свобода» від 26 квітня, з посиланням на речника Запорізької ОВА Івана Ареф’єва, так звані російські військові замінували територію біля Кам’яної Могили – унікальної пам’ятки геології і археології світового значення, розташовану у Запорізькій області неподалік Мелітополя.
Іван Ареф’єв зазначив, що окупанти намагаються не тільки обмежити пересування мирних жителів, а ще, ймовірно, бояться, що ті почнуть партизанити. Більше того, окупанти риють окопи у селах, що знаходяться поблизу заповідника, а на джерелах Терпіння чеченці облаштовують свій табір. Пам’ятник «Кам’яна Могила» зберігає наскельний живопис періоду від пізнього палеоліту до середньовіччя, нараховує близько 3 тисяч плит, це єдине такого роду місце у всій Східній Європі. Тут розташовані 65 гротів та печер, рясно вкритих петрогліфами.
Окрім мистецької цінності «Кам’яна Могила» є унікальним природнім об’єктом – залишком пісковика Сарматського моря третинного періоду. Археологічний комплекс претендує на право внесення об’єкту до основного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому його можливе пошкодження через війну, розв’язану так званою російською федерацією, буде не тільки культурною трагедією запорізького краю…
Злочини рашистів стосовно музейної спадщини стосуються і збереження фондів. Як ми повідомляли в одному з оглядів, 21 березня через рашистську авіабомбу було зруйновано будівлю Маріупольського художнього музею ім. Архипа Куїнджі. З посиланням на телеграм-канал радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, сайт «Цензор.нет» повідомляє Цензор.нет, що окупанти повністю вивезли всі цінні експонати з Музею краєзнавства та Художнього музею ім. Архипа Куїнджі. В Маріуполі зберігалось сім оригінальних шедеврів, які за попередньою інформацією були передані окупантам директоркою Маріупольського краєзнавчого музею Наталією Капусниковою, яка знала точне місце таємного зберігання шедеврів та особисто передала все з рук в руки.
Серез безцінних вивезених робіт, за інформацією П. Андрющенка, є оригінали трьох картин Архипа Куїнджі «Червоний захід», «Осінь», «Ельбрус»; оригінал картини І. К. Айвазовського «Біля берегів Кавказу»; бюст А.І. Куїнджі роботи скульптора Беклемішева; три унікальні ікони: «Ісус Христос Вседержитель», «Богоматір із немовлям»; «Іван Хреститель». Якщо проаналізувати праці з історії України, то це завжди був такий стиль поведінки московитів у стосунку до цінної спадщини нашого народу ‒ вивозити картини, ікони, мистецькі твори до столиці імперії і присвоювати з часом їм московитське походження. Та історія з часом все розставить на свої місця!
Ігор СКЛЕНАР
