Достеменно невідомо коли саме бере свій початок площа св. Юра. Проте, цілком закономірно можна починати її відлік з 1655 року. Саме роком датована перша згадка даної місцини, на котрій був закладений табір гетьмана Богдана Хмельницького. Можливо, що саме під час розбиття даного табору було певним чином впорядковано територію перед собором св. Юра, оскільки ще навіть протягом наступного століття територія навколо даної місцини не була впорядкована та забудована.
Поява імпровізованої площі перед Святоюрським собором після військ Хмельницького мабуть і стала стимулом для початків проведення тут щорічних ярмарків. Першу згадка про такий ярмарок датована 1679 роком. Відомо, що початково ярмарки проводились тільки в Святоюрські дні. Однак, вже з XVIII ст. вони відбувались також і на свято Покрови.
За свідченням І.Крип’якевича найбільшого розквіту ярмарки на площі Святого Юра набули в 1840-1850 рр. Ярмарок мав дуже оригінальний вигляд. З однієї сторони стояли довгим рядом великі вози з бондарськими виробами. Далі стояли шатра з відпустовим крамом. На самій середині площі стояв ряд шатр під полотняним накриттям, прикрашених сосновою віхою з золоченими горіхами, в яких лунала музика та відбувались забави.
Однак, роки найбільшого розквіту Святоюрських ярмарків були одночасно роками початку їх занепаду. Після появи у Львові залізниці ярмарок втратив свій масштаб і був перенесений на площу Бема (пл. Святослава).
Допоки на площі св. Юра відбувались ярмарки, вона не була ніяк впорядкована. На ній не було ані доріг, ані бруківки чи навіть простих зелених насаджень. Тож в час між ярмарками це місце було малоприємною пусткою. Досить довго собор з усіма належними до нього будівлями залишався єдиним архітектурним наповненням даної місцини. Таку самотність Святоюрського комплексу розбавив лиш в середині XIX століття монастир Святого Серця, започаткований в 1844 році. Ця сакральна будівля прилягала до площі св. Юрія з південно-західного боку. На планах міста датованих цього року поруч собору, на місці де тепер проходить вулиця Озаркевича і стоїть корпус ЛП, позначена невідома невеличка будівля, котру можемо спостерігати на фотографіях площі кінця XIX – поч. XX ст.
У 1849 році на площі св. Юра знову розкинувся військовий табір. На цей раз це були російські драгунські полки, котрі прямували в Угорщину на придушення мадярської революції проти Габсбургів. Існують також відомості, що у ці ж роки відбулось перше впорядкування площі за наказом полковника Яблоновського. Однак, що це було за впорядкування невідомо, оскільки на планах 1840-х та 1860-х рр. площа виглядає однаково. Та й на фотографіях 1860-х років непомітно хоч якогось натяку на впорядкування цієї території.
Протягом 1870-1880 рр. відбувається зміна в архітектурному оформлені довкола Святоюрської площі. Зокрема, в 1876 році поруч монастиря Святого Серця корпусу хімічної лабораторії Технічної Академії. В 1885 відбулась реконструкція та добудова будівля монастиря, внаслідок чого віна доволі помітно змінив свій зовнішній вигляд. У ці ж роки відбувається забудова південно-східної частини вулиці приватними кам’яницями.
Нарешті, у 1897 році відбулось перше ландшафтне оформлення площі св. Юра та було закладено сквер у цьому місці. Прийнято вважати, що плани по впорядкування цього скверу були розроблені головним міським ландшафтним архітектором Арнольдом Рьорінгом. По периметру скверу було висаджено дерева з густою кроною, а по його кутках – хвойні насадження. Центральна частина скверу мала овальну форму і від неї розходилися стежки у напрямку вулиць.
На світлинах початків XX ст. помітно як на площі св. Юра буяє густа зелень. Однак, десь напередодні Першої світової війни площа знову оновила свій вигляд. У сквері було вирубано дерева та висаджено молоді саджанці. Можна припустити, що сквер частково було поруйновано в ході війни, оскільки на початку 1920-х він виглядав доволі куцим.
У міжвоєнний період з’явилась ідея відновити ярмарки на площі св. Юра. Однак, їхній масштаб значно поступався колишнім ярмаркам. Окрім того, на площі відбувались різноманітні святкування, зокрема і в різдвяну пору. Однак усе припинилось після 1939 року, коли вибухнула Друга світова війна.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Дубик Ю. Святоюрська гора: колись, тепер, в прийдешньому // http://zbruc.eu/node/34666
- Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
- Крип’якевич І. “Історичні проходи по Львові” (репринт з видання 1932 року). – Львів: Каменяр, 1991.
- Плани Львова XVIII-XX ст.
