Чи задумувались ви колись про тих людей, котрі жили у Львові до нас? Я не маю на увазі бабусь та дідусів та їх батьків – про це мабуть вам розповідали батьки. Я маю на увазі про людей, які жили і помирали, кохали і ненавиділи, працювали і пропивали останню копійку у Львові?
Якось задумався над цим всі і тому викладаю зараз збірку фото наразі для мене безіменних мешканців Львова різних років минулого століття. Тут і поважні державні мужі і звичайні горожани, церковні служителі і військові. Словом люди різних професій та сфер, для яких ці фото можливо залишаються чи не єдиною згадкою про їх життя в місті.
Чи спробував хтось з вас впізнати на цих фото своїх родичів? Спробуйте – може комусь пощастить. А ще спробуйте уявити своє життя в тому часі – без мобілок та інтернету, без маршруток та твітеру, без флешок та контактів. Де населення міста за сьогоднішніми мірками ледь досягає по кількості населення найменшого сучасного району міста. Де Левандівка – це дальня околиця, де на Погулянку потрібно болотами добиратися близько тижня. День тут тягнеться довго а звуки міста різко виділяються на фоні провінційного спокою і не потопають в загальному шумовому фоні. Це Львів, це наш Львів сто років тому. А що отримали ми? А що залишимо нашим дітям?
Недавно готовились к выставке и выбирали для нее модели кастинг которых – нелегкое дело, скажу я вам.
Так, із задоволенням переглядав знимки з надією впізнати своїх предків. Зовсім небезпідставно, бо вже одного разу поталанило, – згайшов фото свого
дідуся 1915 року!