Колись Марійська, а зараз Площа Адама Міцкевича розміщена у центрі Львова. До кінця XVIII ст. тут пролягало зовнішнє прясло міських фортифікацій із бастеями Водяною та Фарською. Під укріпленнями протікала річка Полтва, а за нею пролягала дорога від Галицької брами, від якої відгалужувались вулиця Чинбарська або Гарбарська (тепер проспект Шевченка), шляхи до Сокільників (і далі на Стрий), до маєтків Сикста та Єзуїтського городу (нинішні вул. Коперника, Дорошенка, Гнатюка). На річці стояв Королівський млин.
Після розбору міських фортифікацій утворилась трикутна площа, вздовж її південно-західного боку протікала р. Полтва, через яку перекинули два містки. У 1830-х роках русло ріки в межах площі перекрили, що видно на плані Львова 1841 р.
Посеред площі розміщувалася криниця, прикрашена у 1843 р. вазою роботи ск. Йоганна Шимзера (Johann Schimzer), та капличка Божої Матері Лоретанської. У 1862 р. на площі встановили мармурову статую Божої Матері, яку у 1859 р. виготовив скульптор з Мюнхена Йоганн Непомук Гауттманн (Johann Nepomuk Hauttmann) на замовлення гр. Северини Бадені (Seweryna Badeni), дружини галицького політика графа Владислава Бадені (Władysław Badeni).
Під час впорядкування назв львівських вулиць у 1871 р. за площею закріпилась назва Марійської (Маріяцької).
У 1904 на площі спорудили пам’ятник Адамові Міцкевичу (Mickiewicz). Спочатку пам’ятник мав розміститися там, де зараз фонтан з фігурою Божою Матір’ю. Однак склепіння над Полтвою могли не витримати важкої колони з постаментом, тож пам’ятник встановили посеред Марійської площі, а Божу Матір перенесли на початок вулиць Карла Людвіга та Гетьманських Валів (тепер проспект Свободи). Під статую Богоматері зробили новий п’єдестал у вигляді фонтану, прикрашеного масками дельфінів (проект арх. Мiхала Лужецького (Łużecki)).За радянських часів статую Божої матері зняли (зараз вона знаходиться у храмі св. Андрія колишнього Бернардинського монастиря на пл. Соборній), а замість неї поставили чашу фонтану на риб’ячих хвостах (вірніше хвостах морських потвор-тритонів) – витвір ск. Євгена Дзиндри та арх. Анатолія Консулова.
З 1944 р. площа Марійська почала називатися площею Міцкевича.
У 1997 р. над фонтаном встановили копію давньої фігури Божої Матері. 1 березня 2007 року Львівська міська рада прийняла ухвалу № 578 “Про площу Марійську” перейменувати територію, обмежену площею Міцкевича, трамвайною колією на вул. П. Дорошенка та проїжджою частиною з обидвох сторін на просп. Свободи, на площу Марійську. Таким чином до нинішньої площі увійшла частина скверу проспекту Свободи і жоден будинок не має адреси “пл. Марійська”.
Джерело: Центр міської історії
