За два десятиліття служіння Україні він створив політично свідомий та активний тип українця-громадянина, ставши справжнім його уособленням. 15 вересня в межах «Форуму видавців» презентували книгу «Євген Коновалець» історика Івана Хоми. Нове видання серії “Українці. Історія нескорених” “Клубу сімейного дозвілля” розгортає перед читачем маловідомі сторінки діяльності Євгена Коновальця в 1917–1919 роках.
Автор книги Іван Хома є кандидатом історичних наук, доцентом кафедри історії України та етнокомунікації національного університету “Львівська політехніка”. Як науковець віддавна цікавиться військово-політичними процесами доби Української національної революції (1917—1921),зокрема, формуванням Січових стрільців; армією УНР; утворенням Червоної армії та її діями проти військ УНР.
У 2011 році на полицях книгарень з’явилась його праця «Січові стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919рр.». Видання, яке представляють цьогоріч, присвячене одній з ключових особистостей стрілецтва – Євгену Коновальцю. «Найвище досягнення полковника Коновальця – створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української військової організації (УВО) як ядра ідейно-політичної системи поневоленого, але не скореного народу» – читаємо в анотації.
У книжці «Євген Коновалець» історик І. Хома зосереджується на подіях від 1919 року. Після поразки визвольних змагань Коновалець віддає наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців. У листопаді 1919 р. потрапляє до табору полонених у Луцьку. Навесні 1920, звільнившись з ув’язнення, оселяється в Чехо-Словаччині.
Разом з Симоном Петлюрою Коновалець планує організувати з інтернованих бійців УГА в Чехословаччині та українських полонених з таборів Італії військове формування. Також вдається до спроб влаштувати збройне підпілля на окупованих українських землях. Зрештою, серпня 1920-го створює принципово нову Українську Військову Організацію. Дослідник біографії полковника дивується, як звичайній людині вдалося в блискавичні терміни відновити військову дисципліну, підтримувати моральний дух бійців.
– Опинитися в полоні, а невдовзі очолити військове формування! Це не та людина, якій треба «натягувати» її значущість – запевняє Іван Хома – Як би в майбутньому не намагалась пропаганда створити Коновальцю негативний образ, ці спроби лишались безуспішними.
На думку науковця та більшості його колег, котрі відвідали презентацію, роль Євгена Коновальця у боротьбі за націю не менш суттєва, ніж Степана Бандери або Романа Шухевича.
– Його постать недооцінюють зараз. – жалкує Роман Шуст, декан історичного факультету Львівського національного університету. – У нас сьогодні на перше місце в націоналістичному русі вийшов Степан Бандера, але я вважаю, що основи цього руху заклав Коновалець.
Життєпис військового та політичного діяча викладений предметно й просто, аби бути зрозумілим не тільки для фахових істориків, але для студентів, учнів, будь-кого, хто цікавиться українською минувшиною.
Ксенія ЯНКО
