Маловідомі факти про Народний Дім у Львові

Ідею створення на пожертвування всього українського населення Східної Галичини Народного Дому, який слугував би піднесенню духовної культури, вперше подав громадський діяч, член Головної Руської Ради, Лев Трещаківський на засіданні Ради, 15 червня 1848 року. Пропозиція була прийнята.

Місцем для будівництва Народного Дома послугували згарища старого університету, який містився у закритому австрійським урядом  Тринітарському монастирі на вул. Краківській.

Споруджений у 1703-1727 роках монастир проіснував до 1783 року. Після його ліквідації тут від 1784 року містився львівський університет разом з академічною гімназією. У цьому закладі вчилися члени Руської Трійці Яків Головацький та Маркіян Шашкевич. Під час революційних подій 2 листопада 1848 року пожежа знищила будинок університету і цінну університетську бібліотеку, що знаходилась в колишньому Тринітарському костелі (тепер Преображенська церква). Після короткої перерви університет 1849 року тимчасово перевели до ратуші, де він займав 13 кімнат третього ярусу, а з січня 1851 року він зайняв будинок колишнього єзуїтського конвікту, відтак – військові казарми на вулиці Миколая  (тепер Грушевського).

Головна Руська Рада 1849 року звернулась до Міністерства Внутрішніх справ тодішнього австрійського уряду з проханням, щоб «руському народові» подарували згарища колишнього Тринітарського монастиря під Народний Дім, а руїни Тринітарського костелу, де була університетська бібліотека, – під другу міську  церкву. Першою була Успенська церква на вулиці Руській. Вже у листопаді того ж року руїни університету і бібліотеки були передані Головній Руській Раді – українському населенню Львова. 1850 року рада оголосила про збирання коштів у цілому краї для «здвигнення народного інституту і обезпечення його існування». Відозва, видана Головною Руською Радою, закликала все українське населення «до здвигнення Народного Дому, дому, котрий для всього галицько-руського народу має спільний корисний інтерес…»

Будинок Народного Дому в його сучасному вигляді споруджено протягом 1851-1864 років за проєктом архітектора Вільгельма Шмідта. Архітектор використав частково фрагменти будівлі ХVІІІ ст., зберігши навіть кривизну фасаду від вулиці Театральної. Щодо стильових ознак, то на цій пам’ятці позначився слабкий відгомін романтичної течії в архітектурі та бідермаєр. У будівництві також брав участь архітектор Сильвестр Гавришкевич. За його проєктом перебудована з Тринітарського костелу Преображенська церква (закінчена 1898 року).

При Народному Домі існувала низка культурно-освітніх товариств і установ. Вже 1862 року у його приміщення перевели першу академічну українську гімназію, яка до цього розміщалась у Бернардинському монастирі. Тут-таки було відкрито бурсу (інтернат). Стараннями відомого історика і лінґвіста Антона Петрушевича була утворена бібліотека, яка мала цінну збірку слов’янських стародруків і рукописів ХV-ХІХ сторіч. Книги і рукописи цієї бібліотеки використовував Іван Франко. 1914 року бібліотеку і бурсу перевели у новозбудований, за проєктом Тадея Обмінського та Олександра Лушпинського, будинок на теперішній вулиці Лисенка 14 (тодішня Куркова).

У Народному Домі містилось Товариство і редакція Галицько-Руської матиці, де видавалися книжки  науково-популярного змісту. Пізніше це товариство одержало ласний будинкоо на вулиці Жовківській (нині Б.Хмельницького) 28. Сам інститут видавав місячник «Вістник Народного Дому», в якому друкувалися статті переважно історичного змісту.

З інших громадських організацій тут у різний час містились «Народна торгівля», «Казино руське», політичне товариство Руська рада. Треба зауважити, що 1882 року, коли почаись археологічні дослідження старого Галича, кошти на розкопки, крім меценатів, виділяв також інститут Народний Дім.

У великому залі Народного Дому від 1864 по 1876 рр. з перервами виступав народний руський театр, влаштовувалися художні виставки Товариства красних мистецтв. У травні 1877 року тут  експонувалися виставки львівських художників Вільгельма Леопольського, Корнила Устияновича, Теофіля Копистинського та інших. 17 січня 1879 року в Народному Домі дав концерт відомий російський композитор і піяніст  Антон Рубінштайн.

На початку ХХ сторіччя було реконструйовано інтер’єр (1928 рік, архітектор А. Каплонський), а 1930 року за проєктом архітектора А Опольського – бальні зали на міський театр розмаїтостей.

Володимир ВУЙЦИК

Джерело: Вуйцик В. Leopolitana. За ред. О.Бойко та В.Слободяна. – Львів, 2013