Мало хто з львів’ян хоч раз в житті не ходив на Кайзервальд. Кожна пора року тут має свої принади. Зима дає можливість досхочу покататись на санках, ковзанах, чи , навіть п’ятій точці з великої кількості вершин, деякі з яких сягають висоти 400 метрів над рівнем моря.
Осінь відкриває простір для фантазій про опівнічні гульбища та відьомські шабаші на Лисій горі, а весна дарує перші несміливі квіти закоханим парам, котрі захочуть усамітнитися і не злякаються можливості замочити ноги.
Але найцікавішою для відвідин Кайзервальду мабуть є літня пора. Невелика водойма з можливістю порибалити за 30 хвилин ходу від центру міста, чисте повітря, приємний затінок мішаного лісу, безліч дитячих майданчиків і можливість на кожному кроці зустріти відомі і ще не розгадані пам’ятки минулого ваблять сюди і зграйки веселої дітвори і цікавих підлітків і статечних молодих мам зі своїми маленькими і непосидющими чадами.
Кайзервальд — це переважно горбиста місцевість, всіяна багатьма ярами, видолинками, а також густим лісом. Разом із Лисою горою та Високим Замком, від якого він відділений лише Опришківською дорогою, Кайзервальд створює досить довгий заліснений хребет (у межах Львівського плато), висота якого місцями перевищує 400 м над рівнем моря.
Нині Кайзервальд поділений між парком «Знесіння» та музеєм народної культури та побуту «Шевченківський гай».
Сьогоднішня прогулянка на Кайзервальд не мала на меті розповісти вам про всі його споруди, краєвиди та принади, сьогодні ми тільки хотіли вас заінтригувати і показати скільки цікавих таємниць та захопливих моментів може на вас чекати, якщо місцем вашої найближчої прогулянки ви виберете королівський ліс- Кайзервальд.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Джерела:
