Личаківська рогатка. Історія у п’яти історичних зображеннях

Одна з найдавніших львівських особливостей, родом із середньовіччя, міські рогатки (рогачки) – своєрідні міські кордони, перепускні пункти, що регулювали рух до міста-з міста… За право проїзду до Львова з селян, котрі везли продукти на міські торговиці, стягали мито; пильнували, хто заїздить до міста, та хто його полишає… Личаківська рогатка, що сторіччями була на сторожі східного, найнебезпечнішого міського кордону, завжди була особливою…

Глинянська (Глинська) дорога (від напрямку на містечко Глиняни) називалась так ще від XV сторіччя. Вже у  XVI столітті, за частиною дороги, закріпилась паралельна назва – Личаківська. 1787 року Глинянська  вулиця стала головною артерією Личакова. Нею простягалися цісарський гостинець на Золочів, де він розгалужувався на Броди (далі на Волинь до російського кордону) й на Тернопіль, а звідти через Чортків на Поділля й до Чорного моря…

Ця дільниця завжди була особливою. Протягом ХVIII-ХІХ сторіч мешканці Личакова займалися переробкою зерна на муку і крупу. Звідси досить дивні на наш час назви двох бічних вулиць – Мучна та Круп’ярська. Восени личаківці йшли до міста квасити капусту, наймаючись до окремих господинь. Виготовляли вони цей продукт за власним рецептом, і капуста зберігала свої якості аж до весни… Личаків давав значну кількість візників для міста. Взимку вони працювали на санях, влітку – на возах. Тому поява першого трамвая на Личакові була зустрінута з неприхованою ворожістю. На водія трамваю якось напали жінки та закидали його помідорами і тухлими яйцями…

Через стратегічність напрямку та близкість львівського середмістя (бл. 4 км.), вулиця була свідком багатьох історичних подій. У 1648 році по ній ішли полки Богдана Хмельницького, а у вересні 1914  вступали до Львова війська 42-ї дивізії російської армії, 1941 – личаківська – артерія подальшого бліцкригу на схід…

Там, де закінчується підйом і вулиця стає рівною, віддавна була розташована Личаківська рогатка. Згодом, напередодні I Світової війни у цьому місці було облаштовано трамвайний роз’їзд.

Із початком ХХ сторіччя Личаківську рогатку перенесли до меж нинішньої вулиці Пасічної. Її штат урядував у будинку при Личаківській, 148. Навпроти, близько 1910 року, збудували триповерховий будинок під № 179 з готичною вежею, у якому зараз розміщено початкову школу. Біля цього будинку 3 вересня 1914 року віце-президент Львова Тадеуш Рутовський вручав символічні ключі від міста російському генералові Роде…

Після I Світової війни значення львівських рогаток поступово занепадає. Вони перетворились на звичайні, історико-географічні орієнтири для мешканців та гостей міста…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://bruchwiese.livejournal.com/ , http://pohlyad.com/ , http://lviv.biz/