Одним з найбільш неординарних львівських архітекторів австрійського та міжвоєнного часу став Владислав Клімчак. Близько трьох десятиліть він займався як будівництвом медичних установ так і житлових та сакральних споруд. Зведені ним будівлі здебільшого і сьогодні виконують свою функцію, проте більшість львів’ян навряд чи здогадуються про те, ким вони були споруджені. Пропонуємо вам поглянути на життя і творчість Владислава Клімчака – цього своєрідного творця облич багатьох добре знаних будівель.
Народився Владислав в селі Танява поблизу Болехова. Його батько був лісничим. Школу він закінчив у Новому Сончі, після чого вирушив до Львова здобувати вищу освіту. Місто стало для нього з цього часу рідним на наступні десятиліття. Клімчак вирішує стати архітектором. 1903 року закінчив відділ архітектури у Політехнічній школі у Львові. Серед викладачів, які справили на нього особливе враження були зокрема Едгар Ковач і Теодор Тальовський. У 1903—1920 роках, Клімчак працював у міському будівельному управлінні Львова. Саме тут він розробив та реалізував більшість своїх будівничих проектів, і не лише у Львові, передовсім установ медичного призначення. У 1920 році він розпочинає викладацьку діяльність спочатку як надзвичайний професор Львівської політехніки, а з 1925 року – як звичайний.
У грудні 1904 року Клімчак стає членом Політехнічного товариства у Львові. Свідченням його високого авторитету у професійному середовищі львівських будівничих та інженерів стало те, що у 1921 і 1922 роках він входив до правління товариства. Належав Клімчак і до досить авторитетного «Кола польських архітекторів у Львові». У 1927 році він був обраний до його правління «членом-заступником».
У своїх проектах Клімчак багато уваги приділяв якісному плануванню будівель. Помер Владислав 17 березня 1929 року у Львові, де і був похований на Личаківському кладовищі. Серед найбільш знаних його творінь особливо виділяється частина корпусів психіатричної лікарні у Львові, які споруджені впродовж 1904-1909 років.
Комплекс із близько 60 корпусів лікувального закладу для душевно хворих у селі Кобежин під Краковом (сьогодні частина міста), споруджені у 1908—1914 роках. В основу розпланування покладено урбаністичну ідею міст-садів. Серед збудованих споруд зокрема: головний корпус, помешкання для персоналу, дім зібрань, електростанція, споруди фільварку, пральні і пекарні, костел, брама і дім вартового.
Кілька типових проектів сільських хат різної вартості, створених для виданої 1915 року збірки «Відбудова польського села». Це зокрема проекти двох одно- і однієї двокімнатної хати з господарськими приміщеннями. Там же опубліковано вступну статтю Клімчака про спорудження печі.
Комплекс психіатричного шпиталю в Холмі. За задумом мав складатись із 37 споруд і вміщувати 800—1000 ліжок. 1929 року Клімчак спроектував перших 6 корпусів. Того ж року через хворобу, незадовго до своєї смерті був змушений відмовитись від подальшого проектування і нагляду за будівництвом. Замість нього призначено архітектора Ігнатія Кендзерського. Через припинення фінансування комплекс не було реалізовано до кінця. З урахуванням цього низку споруд перепроектовано. Посвячення будівлі відбулось у 1932 році.
Колонія приватних будинків у дворковому стилі для державних службовців у Львові під назвою «Власна стріха». Нині вулиця Панаса Мирного. Вони були споруджені у 1928—1932 роках спільно з Максиміліаном Кочуром та М. Кольбушевським і по-сьогодні львів’яни можуть їх побачити.
Перебудова костелу Марії Магдалини у Львові.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008.
- Wspomnienie pośmiertne o prof. Klimczaku (http://bcpw.bg.pw.edu.pl/Content/4423/10ct1929_nr10.pdf)
- Szpital Specjalistyczny im. dr. Józefa Babińskiego (https://pl.wikipedia.org/wiki/Szpital_Specjalistyczny_im._dr._J%C3%B3zefa_Babi%C5%84skiego)
