Хто створював надгробки Б.-І. Антоничу, С. Крушельницькій та І. Крип’якевичу? Хто був автором пам’ятників Юрію Дрогобичу у Болоньї та самому Дрогобичі? У чиїй майстерні частими гостями бували Іван Драч, Богдан Ступка, Ліна Костенко, Ала Горська? Однією з найяскравіших львівських скульпторів другої половини ХХ століття стала Теодозія Бриж. За своє життя вона створила понад двісті скульптур. Пропонуємо вам поглянути на життя та творчу діяльність одного з найкращих львівських скульпторів.
Народилася Теодозія Бриж у селі Бережниця на Поліссі 1929 року, там же навчалася у початковій школі. Її батько був активістом «Просвіти», а в роки Другої світової війни вступив до лав УПА, за що потрапив до Сибіру. Закінчивши Сарненську середню школу, вона поїхала до Львова, де вступила до Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед її творінь різних років — пам’ятники, надгробки, меморіальні дошки, декоративно-паркові скульптури. За цими сухими визначеннями стояла прихована від стороннього ока творчість. А процес цей, як відомо, буває надзвичайно чуттєвим, непередбачуваним і разом з тим, воістину чудовим. Нам ж, часто доводиться лише спостерігати кінцевий результат.
Теодозія Бриж однією з перших в Україні стала на шлях сучасного світового мистецтва. Її скульптурам притаманні пластика, витонченість та легкість. Одним з перших її творів став пам’ятник Тарасові Шевченку, який у 60-ті роки минулого століття встановили у її рідному селі. Навчання в інституті дало Теодозії добру професійну основу. Дипломну роботу – проект пам’ятника Данилові Галицькому, державна комісія оцінила на «відмінно». Сьогодні його можна побачити у Львівському історичному музеї. Чимало мистецьких проектів Теодозія Бриж здійснила разом зі свої чоловіком – Євгеном Безніском. Серед них – меморіальний цвинтар Січових стрільців на горі Маківці, меморіальну каплицю жертвам НКВС у Золочеві, пам’ятник Данилові Галицькому, споруджений у Володимирі-Волинському.
Проте все це буде потім. А у 60-ті роки і надалі, їй пощастило спілкуватись з багатьма творчими особистостями. Микола Петренко згадує, що у її майстерні «почувалися вільно і розкуто ще молоді Іван Драч та Іван Дзюба зі своїми нареченими, Федір Стригун із Таєю Литвиненко, просиджував годинами Іван Миколайчук.» Він також виділяє Володимира Патика і Дмитра Крвавича, Ігоря Сандурського і Володимира Овсійчука, Леопольда Левицького, Богдана Гориня, Івана Світличного з дружиною, Ліну Костенко та Аллу Горську. Іван Драч святкував там своє весілля, а Богдан Ступка – ювілей.
Прагнення вийти за межі соцреалізму, зацікавлення творчістю світових авангардистів, традиціями українських модерністів були притаманними митцям часів шістдесятництва. Проте тотальний контроль держави за культурною сферою приводив до того, що реалізувати свої наміри бувало вкрай непросто. Тому, відсутність державних замовлень змушувала працювати на рівні проектів і для душі. Тим не менш, їй все ж вдавалось виражати себе навіть працюючи над оформленням надгробків. Більше того, пам’ятники на могилах таких визначних львів’ян як Соломія Крушельницька, Іван Крип’якевич, Леопольд Левицький, Богдан-Ігор Антонич, створені саме нею.
У творчості Теодозії з’являлись скульптури гетьмана Пилипа Орлика та його сина – знаменитого французького генерала Григора, короля Данила Романовича, Юрія Дрогобича (пам’ятники за її скульптурними проектами цьому діячу встановлені у Дрогобичі та у Болоньї), письменниці Ірини Вільде, піаністки Марини Крих, серія образів героїв поеми Лесі Українки “Лісової пісні”. Створено проект пам’ятника князеві Леву, який і сьогодні можна побачити в її майстерні.
Сьогодні, у її майстерні, на вулиці Мартовича у Львові, діє меморіальний музей. Музей створено у приміщенні, де у 1956-1999 рр. працювала Теодозія Бриж.
Експозиція музею привертає увагу емоційністю, її зміст цікавий, хоча представлений не цілком упорядковано, тримає увагу глядача від початку і до кінця завдяки розмаїттям форм і кольорів. Отож радимо вам, в один з днів відірватись від своїх буденних справ, та відвідати цей чудовий музей, де досі можна відчути дух присутності Майстра з Великої літери.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
- Петренко М. Підводне громаддя айсберга Теодозії Бриж (Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?pidvodne_gromaddya_aysberga_teodoziyi_brizh&objectId=1230669)
- Бриж Теодозія Марківна (режим доступу: http://lib.sowa.com.ua/InPor/bruz.htm)
- Музей-майстерня Теодозії Бриж (Режим доступу: http://www.bigfoto.in.ua/muzej-majsternya-teodozi%D1%97-brizh.html)
- Музей Теодозії Бриж (Режим доступу: http://chornujart.blogspot.com/2015/04/blog-post.html)
- “Жінка, що писала українське мистецтво з нової сторінки” (Режим доступу: https://arteriya.wordpress.com/2014/09/10/%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%89%D0%BE-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE/)
- Меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж (Режим доступу: https://www.facebook.com/muzeiteodozii)
- Колосальну творчу спадщину видатного скульптора вмістили у монографію (Режим доступу: http://lvivexpres.com/news/2015/02/22/66562-kolosalnu-tvorchu-spadshchynu-vydatnogo-skulptora-vmistyly-monografiyu)
