Понад чотири десятиліття на вулицях Львова домінували тролейбуси чеського виробництва. Лише у 2020 році, коли закінчилося постачання 50 нових тролейбусів «Електрон», левову частку «рогатого» електротранспорту склали тролейбуси львівського виробництва – наразі із 115 тролейбусів, які знаходяться на балансі ЛКП «Львівелектротранс» 76 машин виготовлено у Львові.
Про розробку і експлуатацію тролейбусів виробництва Львівського автобусного заводу та ПрАТ «Концерн «Електрон» сьогодні розкажуть «Фотографії Старого Львова».
Львівські тролейбуси 1960-х років: серійний ЛАЗ-695Т та експериментальний ЛАЗ-698Т
Читач, напевне, буде здивований, коли дізнається, що історія виробництва тролейбусів у Львові розпочинається … у далекому Баку. У квітні 1962 року на вагоноремонтному заводі (ВАРЗі) ім. Жовтневої Революції напівкустарним методом на базі кузова автобуса ЛАЗ-695Б львівського виробництва та електрообладнання старого тролейбуса МТБ-82Д був збудований тролейбус БТЛ-62. Тяговий електродвигун тролейбуса розмістили у моторному відсіку кузова тролейбуса, у багажних відсіках розмістили компресорну установку, пуско-гальмівні реостати та контакторні панелі. Дах кузова автобуса підсилили і на ньому встановили струмознімні штанги. Після випробувань цей тролейбус почав перевозити пасажирів у Баку. Новий електротранспорт отримав деповський № 177. Силами бакинського ВАРЗу на базі кузовів автобусів ЛАЗ-695Б було виготовлено іще 4 тролейбуса БТЛ-62, які отримали деповські номери №№ 198, 209, 229 і 252.
Треба зазначити, що тролейбус БТЛ-62 був не першою спробою виготовлення тролейбусів силами Бакинського трамвайно-тролейбусного управління – іще в 1960 році на базі шасі і електрообладнання тролейбуса МТБ-82Д і оригінального кузова в одному екземплярі було збудовано тролейбус «Баки». Проте в серію цей тролейбус не пішов.
На початку 1963 року про бакинський тролейбус БТЛ-62, збудований на базі кузову львівського автобуса, дізналися на ЛАЗі. На той час в УРСР активно розвивалися існуючі тролейбусні системи та відкривалися нові. В той час як виробничі потужності радянських підприємств, які будували тролейбуси: Заводу імені Урицького (ЗіУ) у Енгельсі Саратовської області (Росія), Сокольницького вагоно- та автобусоремонтного заводу (СВАРЗ) у Москві та Київського заводу електротранспорту ім. Дзержинського (КЗЕТ) та не могли забезпечити потребу українських міст в новому електротранспорті. Починаючи із кінця 1950-х років до низки міст СРСР почали постачати чеські тролейбуси «Skoda 8Tr» та «Skoda 9Tr», проте цих машин було небагато, а вартість цих тролейбусів була вищою, а ніж у радянських машин.
Для забезпечення потреб міст УРСР виробництво тролейбусів вирішили освоїти у Львові на автобусному заводі. Група конструкторів та технологів ЛАЗу (у т.ч. Н. Клепмперт та Л. Хілін) відправилася у Баку для вивчення тролейбуса БТЛ-62 на початку 1963 року. Було досягнуто домовленості про передачу цієї машини до Львова. У квітні того ж року тролейбус прибув із Баку до Львова і почав експлуатуватися на маршрутах міста. Паралельно конструктори ЛАЗу розробляли креслення для запуску машини в серійне виробництво, вносили у конструкцію кустарного тролейбуса додаткові зміни.
Перший тролейбус ЛАЗ-695Т «Дружба» (таку назву тролейбус отримав на згаду співпраці львівських і бакинських інженерів), зібраний у заводських умовах Львівського автобусного заводу, був переданий Львівському трамвайно-тролейбусному управлінню в кінці червня 1963 року – технологічна підготовка виробництва тролейбусів на ЛАЗі тривала трохи більше двох місяців. Як і прототип БТЛ-62, новий тролейбус був збудований на базі кузова автобуса ЛАЗ-695, але більш пізньої модифікації – ЛАЗ-695Е. Нажаль, новий тролейбус, як і «Киянки» («Київ – 2» та «Київ – 4»), успадкував від тролейбуса МТБ-82 застаріле електричне обладнання. Є навіть версія, що для складання перших 10 тролейбусів ЛАЗ-695Т із деповським номерами №№ 101 – 110 до Львова із Москви привезли десяток старих тролейбусів МТБ-82, які розбирали на ЛАЗі. Усе ж, за рахунок більш легкого кузова, ЛАЗ-695Т виявився більш маневреним і швидкісним, а ніж МТБ-82Д – при потужності тягового двигуна усього 78 кВт., новий львівський тролейбус розганявся до 50 кілометрів на годину.
Створена при Раді Міністрів Української РСР комісія із випробувань, схвалила нову модель тролейбуса ЛАЗ-695Т до серійного випуску. Відзначалося, що нова машина є більш економічною, а ніж МТБ-82Д, а для виготовлення її кузова використовується вдвічі менше металу, а ніж для кузова тролейбуса МТБ-82Д. Завдяки м’якій підвісці тролейбус ЛАЗ-695Т генерував значно менше шуму, а ніж МТБ-82. Поряд із перевагами, нова модель тролейбуса мала і низку недоліків. В першу чергу – це вузькі двері для посадки-висадки пасажирів – вони були майже вдвічі вужчими, а ніж у тролейбуса «Київ – 2» виробництва КЗЕТу, що сильно гальмувало посадку-висадку пасажирів. Крім того, у тролейбуса ЛАЗ-695Т був вузький прохід у салоні та була відсутній накопичувальний майданчик – компанування салону було повністю успадковане від приміського автобуса ЛАЗ-695Е. Враховуючи особливості автобусного кузова, термін експлуатації для тролейбусів ЛАЗ-695Т був встановлений у розмірі 8 років.
Виявилося, що Львівський автобусний завод завантажений основною продукцією – автобусами, отож для виготовлення іще й тролейбусів вільних виробничих потужностей не лишалося. Директор Київського заводу електротранспорту Григорій Гнатович Іжеля запропонував проводити складання тролейбусів ЛАЗ-695Т на базі Київського заводу електротранспорту, який мав невеликі потужності по виготовленню власних тролейбусних кузовів. Отож, подальше складання тролейбусів ЛАЗ-695Т (тут вони отримали позначення «Київ-5ЛА») відбувалося у Києві – у столицю зі Львова постачали готові автобусні кузови, а у 1964 році до виробництва тролейбусів на базі кузовів львівських автобусів приступив Одеський автоскладальний завод, машини виготовлені тут позначалися як ОдАЗ-695Т. Саме завод в Одесі виготовив найбільшу кількість тролейбусів на базі кузова ЛАЗ-695Е – 476 одиниць. Виробництво цієї моделі тривало до 1966 року.
Загалом Львів отримав 50 тролейбусів (№№ 101 – 149) моделі ЛАЗ-695Т протягом 1963 року. Одні дослідники стверджують, що всі ці тролейбуси були побудовані на ЛАЗі, інші стверджують, що на початку 1960-х років ЛАЗ випустив лише 10 тролейбусів, отож наступні машини постачалися до Львова із Одеси. Саме тролейбуси моделі ЛАЗ-695Т відкривали у Львові рух на тролейбусному маршруті № 8 по вулиці Зеленій 17 вересня 1964 року. Є повідомлення, що тролейбуси ЛАЗ-695Т, збудовані у Львові, постачалися у Баку – точно відомо про машину із деповським № 301.
Тролейбуси «Київ-5ЛА», збудовані у Києві на базі львівських кузовів, постачалися до Алчевська, Вінниці, Донецька (далі були передані в Добропілля), Житомира, Запоріжжя, Луганська, Полтави, Севастополя, Херсона та Чернівців. Загалом у Києві було виготовлено 75 тролейбусів «Київ – 5ЛА»– їх випуск було припинено у зв’язку із запуском у виробництво моделі «Київ – 4», яку було розроблено силами КЗЕТу. Тролейбуси ОдАЗ-695Т постачалися до Алчевську, Житомира, Луганська, Одеси, Полтави, Черкас, Чернігова та Чернівців. В Одесі було виготовлено 476 тролейбусів ОдАЗ-695Т.
Експлуатація тролейбусів ЛАЗ-695Т у Львові тривала до початку 1972 року. Активне списання цих тролейбусів почалося іще в кінці 1960-х років – станом на 1 січня 1970 року, за даними С.А. Тархова, у Львові налічувалося тільки 20 тролейбусів ЛАЗ-695Т, 1 січня 1972 року – лише один такий тролейбус. 1 січня 1973 року на балансі Львівського ТТУ уже не було жодного тролейбуса ЛАЗ. Тролейбуси ЛАЗ-695Т у Львові експлуатували переважно на маршрутах із невеликим пасажиропотоком (через вузькі двері).
В інших містах України тролейбуси на базі кузовів ЛАЗ-695Е працювали в основному по 5 – 8 років. Це було пов’язано не тільки із невеликою міцністю кузова, але і з тим, що Завод імені Урицького в кінці 1960-х років значно наростив виробництво великих 12-метрових тролейбусів ЗіУ-5, а Київський завод електротранспорту ім. Дзержинського освоїв перспективну модель тролейбусів «Київ – 6» із трьома широкими дверима. За даними сайту «Міський електротранспорт» найдовше тролейбуси типу ЛАЗ-695Т прослужили у містечку Добропілля на Донеччині – до 1977 року. Це були машини «Київ-5ЛА», зібрані на КЗЕТІ – у 1968 році після відкриття тролейбусного руху в Добропіллі ціі машини були передані сюди із Донецька.
Другій половині 1960-х років на базі Головного союзного конструкторського бюро по автобусам середньої і великої вмістимості (ГСКБ, яке «відбрунькувалося» від ЛАЗу) було створено прототипи нових міських автобусів ЛАЗ-696 і ЛАЗ-698 (генерація «Львів-2»), які мали змінити на конвеєрі ЛАЗу модель ЛАЗ-695. ЛАЗ-696 – це був міський трьохдверний автобус великого класу, а ЛАЗ – 698 – дводверний, середнього класу. Оскільки Київський завод електротранспорту уже підготував до виробництва трьохдверний тролейбус великого класу «Київ – 6», то в ГСКБ вирішили створити тролейбус середнього класу на базі кузова експериментального автобуса ЛАЗ-698.
Прототип тролейбуса ЛАЗ-698Т був збудований силами експериментального цеху ГСКБ у січні 1967 року (є автори, які стверджують, що кузов побудови 1966 року комплектувався електричним обладнанням на Київському заводі електротранспорту) і переданий для випробувань у тролейбусне депо Львівського ТТУ. Новий тролейбус мав трирядне планування сидінь у салоні та пневматичну підвіску. У конструкції тролейбуса було використано електричне і пневматичне обладнання повністю тотожне тролейбусам ЗіУ-5, які виготовлялися на Заводі імені Урицького. Відомо, що у лютому 1967 року експериментальний тролейбус ЛАЗ-698Т експлуатувався на маршрутах городоцького напрямку. У рідному місті експериментальний тролейбус ЛАЗ-698Т перебував до лютого 1969 року, для продовження випробувань він був переданий до Чернігова де працював під № 122. Цю машину списали у жовтні 1971 року.
Хоча конструкцію тролейбуса ЛАЗ-698Т було визнано достатньо досконалою, проте ця модель так і не була запущена в серійне виробництво. Причиною цього стало те, щоб на рівні союзного уряду було прийняте рішення зосередити виробництво пасажирських тролейбусів на Заводі імені Урицького в Енгельсі (КЗЕТ та Сокольницький вагоно- і автобусоремонтний завод у Москві припинили випуск пасажирських тролейбусів на початку 1970-х років, у Києві випускали лише вантажні тролейбуси КТГ), а для низки міст СРСР (Прибалтика, Закавказзя та Україна) закуповувати чеські тролейбуси «Skoda 9Tr».
Експериментальні тролейбуси, виготовлені у Львові
Експериментальне виробництво тролейбусів у Львові було відновлене у 1980-х роках. Тролейбуси-прототипи складали в експериментальному цеху Всесоюзного конструкторського експериментального інституту автобусобудування (ВКЕІ), у який перетоворилося ГСКБ по автобусам середньої і великої вмістимості. Експериментальні машини будували на базі перспективного кузова автобуса моделі 5256, який планували запустити в серійне виробництво на Лікінському автобусному заводі у Підмосков’ї. На той момент конструкція кузова серійного тролейбуса ЗіУ-682 вважалася уже морально-застарілою, особливо після запуску серійного виробництва у Чехословаччині тролейбусів «Skoda 14Tr» із сучасною тиристорно-імпульсною системою керування (ТІСК) тяговим електродвигуном і сучасним «рубаним» дизайном.
Один із експериментальних тролейбусів на базі кузова автобуса 5256 був оснащений тиристорно-імпульсною системою керування тяговим електродвигуном югославського виробництва. Проте ця ТІСК виявилася не надто надійною, тому інші два прототипи тролейбусів на базі кузова автобуса 5256 було укомплектовано автоматичною реостатно-контакторною системою керування (РКСК) тяговим електродвигуном, запозиченою у «рівнинної» та «гірської» модифікацій тролейбуса ЗіУ-682. Всі ці експериментальні тролейбуси випробовувалися у Львові (щоправда, без пасажирів), проте у серію так і не були запущені – справа в тому, що Лікінський автобусний завод дуже поволі впроваджував у виробництво нову модель ЛіАЗ-5256, а Завод імені Урицького був повністю завантажений виготовленням тролейбусів ЗіУ-682 і не міг одночасно перелаштовуватися під виготовлення тролейбусів із кузовами за проектом 5256.
Наприкінці 1980-х років ВКЕІ на базі конструкції кузова 5256 розробляє експериментальний двосекційний зічленований тролейбус ЗіУ-6201, укомплектований радянською ТІСК, виготовленою заводом «Динамо» у Москві. Тролейбус випробовувався у Львові, планувалося, що його будуть серійно випускати на Заводі імені Урицького, проте в 1990 році плани змінилися – під випуск тролейбусів мали переобладнати Єреванський завод автонавантажувачів. Отож, експериментальний тролейбус разом із технічною документацією був переданий до Єревану. Проте на той час уже розгорявся вірмено-азербайджанський конфлікт, відчувалася глибока економічна криза, отож Єреванський завод автонавантажувачів виробництво тролейбусів так і не налагодив, а експериментальний тролейбус експлуатувався на маршрутах Єревана, а після поломки іще довго стояв на території одного із тролейбусних депо міста.
Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ
Автори висловлюють подяку інженеру-електротранспортнику із Полтави Павлові Богодистому за надану інформацію про експериментальні тролейбуси, виготовлені ВКЕІ Автобусобудування у Львові.
Список використаних джерел інформації
- Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. – Львів: Фенікс ЛТД, 1994;
- Марчук Л.П., Шипова В.С. Іде трамвай, їде… – Львів: ЛКП «Львівелектротранс», 1994.
